У селищі Ворзель на Київщині помер 82-річний кінооператор Павло Лойко, про що повідомила сусідка родини Світлана Поклад, вдова композитора Ігоря Поклада.
Відомо, до Лойко помер 4 лютого від виснаження та холоду.
За її словами, Павло Лойко та його дружина Лідія мешкали у Ворзелі з 1990-х років і в останній час вели відлюдницький спосіб життя. Через відсутність коштів подружжя кілька тижнів фактично виживало без їжі, вживаючи лише воду. Серце чоловіка не витримало.
Світлана Поклад оприлюднила у соцмережах емоційний допис, у якому закликала не залишатися байдужими до самотніх літніх людей і звертати увагу на тих, хто може опинитися в небезпеці поруч.
Після розголосу староста селища Вʼячеслав Преподобний повідомив, що поховання Павла Лойка буде здійснене за кошти місцевого бюджету. Водночас сусіди та волонтери наголошують, що його дружина Лідія залишилася одна у вкрай скрутному матеріальному становищі, й закликають соціальні служби та профільні державні установи втрутитися.
Місцеві мешканці також планують ініціювати звернення до влади з пропозицією регулярного моніторингу стану самотніх літніх людей, аби уникнути подібних трагедій у майбутньому.
Павло Лойко був випускником ВДІКу, багато років працював на кіностудії імені Олександра Довженка та зробив вагомий внесок у розвиток українського кінематографа, зокрема працював над фільмом «Пропала грамота».
ДОПОВНЕНО о 15:33. Київська обласна державна адміністрація підтвердила, що Павло Лойко помер 4 лютого 2026 року у власному будинку. Але кажуть: його смерть не була пов’язана ані з переохолодженням, ані з нестачею їжі.
«Розтин тіла було проведено 5 лютого. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, причиною смерті є „хронічна ішемічна хвороба серця“. Ознаки переохолодження відсутні», — ідеться у повідомленні.
В адміністрації заявили, що будинок, де жив чоловік, — теплий, з пічним опаленням та газифікований. Світло надавалося за погодинними графіками відключень, пенсія щомісячно вчасно перераховувалася на банківській рахунок.
Дружину померлого нині взяли на соціальний облік як одиноку людину старшого віку.





























