Про це він повідомив в інтерв’ю LRT.
«У ЄС досі багато скептицизму з цього приводу, навіть якщо можна переконати їх у необхідності та чому це слід зробити», — сказав Будріс.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ у Копенгагені він представив пропозицію Литви передати заморожені кошти Центрального банку Росії у вигляді кредиту для України або перевести їх до спеціального фонду під управлінням ЄС.
Будріс визнав занепокоєння колег щодо можливих юридичних та економічних наслідків, але наголосив, що повномасштабне вторгнення Росії є грубим порушенням міжнародного права. Він запропонував розділити тягар ризику та рухатися в цьому напрямку.
У письмовій пропозиції Литва аргументувала, що використання заморожених активів РФ може бути законним контрзаходом, щоб змусити Москву припинити агресію або виплатити репарації. Міжнародне право передбачає, що такі контрзаходи мають бути тимчасовими.
Литва запропонувала два варіанти:
- Надати Україні кредит, забезпечений замороженими активами.
- Перевести ці кошти до спеціального фонду ЄС чи новоствореного органу для ефективнішого управління та отримання вищого прибутку.
Наразі в ЄС заморожено близько 210 мільярдів євро активів Центрального банку Росії. Частина відсотків від цих коштів вже використовується для підтримки України, але Будріс вважає, що інвестиції є занадто консервативними, і їхній потенціал не використовується повністю.
