Про це пише Euractiv.

Будапешт залишається найближчим союзником Кремля серед членів ЄС і навіть після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році значно залежить від поставок енергоресурсів з Росії.

Раніше Угорщина користувалася правом вето, щоб отримати виключення з європейських санкцій проти російської енергетики.

Минулого місяця країни ЄС домовилися поступово відмовитися від газових поставок з Росії до кінця 2027 року. Тільки Угорщина і Словаччина не підтримали цього рішення, зазначають дипломати.

Орбан назвав рішення ЄС «очевидно незаконним» і таким, що «суперечить європейським цінностям». Він заявив, що воно «було ухвалено Брюсселем для того, щоб змусити національний уряд погодитися з його політикою». Орбан повідомив державне радіо, що Угорщина звертається до Європейського суду.

Угорський прем’єр також зазначив, що шукає й «інші, неправові» способи вплинути на Брюссель, але поки що не розкрив деталей.

Орбан додав, що нещодавнє тимчасове відтермінування американських санкцій проти російських нафтових компаній, отримане ним під час зустрічі з «дорогим другом» та ідеологічним союзником, президентом США Дональдом Трампом, може діяти довше обіцяного року.

Американська адміністрація встановила тимчасове відтермінування на один рік, але Орбан заявив, що воно діятиме «доки Дональд Трамп є президентом США і в Угорщині існує національний уряд».

«Це особиста домовленість між двома лідерами. Бюрократи можуть писати все, що завгодно, але це не має жодного значення», — сказав він.

8 листопада Reuters писало, що США надали Угорщині річне відтермінування від санкцій, пов’язаних із використанням російської нафти і газу, після зустрічі угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з американським президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні.

Хоча раніше Трамп заявляв, що Орбан просив зробити виняток для Будапешта щодо санкцій за закупівлі російської нафти, але США відмовили.

Орбан після зустрічі в Білому домі 7 листопада заявив, що Угорщині вдалося «вибратися із санкцій США» щодо російських нафтопродуктів.