В Україні можуть запровадити систему фудбанкінгу — механізм, за яким супермаркети передаватимуть продукти з терміном придатності, що добігає кінця, благодійним організаціям замість утилізації.

Про це пише РБК-Україна.

Про це заговорили після заяви голови Чеської федерації продовольчих банків Алеша Славічека. Подібна система вже діє у країнах ЄС, зокрема у Чехії та Франції.

Що таке фудбанкінг

Суть системи полягає у скороченні харчових відходів та передачі придатних продуктів людям, які потребують допомоги.

Йдеться про товари, у яких завершується термін придатності, але які залишаються безпечними для споживання.

«Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде простою», — пояснила у коментарі РБК-Україна адвокатка та керівниця юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова.

Які продукти можна буде передавати

За словами юристки, у системі можуть діяти два типи маркування:

  • «Краще спожити до» — продукт після цієї дати може втратити частину смакових якостей, але залишається безпечним. Такі товари дозволять передавати фудбанкам.
  • «Вжити до» — кінцева дата для швидкопсувної продукції. Після неї товари підлягатимуть лише утилізації.

Читайте також: Де купити свіжі продукти у Києві: повний список адрес ярмарків по районах

Податкові пільги та можливі штрафи

Для магазинів можуть передбачити стимули за передачу їжі на благодійність — зокрема податкові пільги або скасування ПДВ на такі операції.

«Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася “продажем за нуль гривень” і могла додатково оподатковуватися», — пояснила Дрижакова.

Водночас за утилізацію продуктів, які ще можна безпечно передати людям, можуть запровадити адміністративні штрафи.

Хто нестиме відповідальність за безпечність їжі

Одним із головних питань стане юридична відповідальність у випадку отруєнь чи порушення умов зберігання.

За словами Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними організаціями мають чітко визначити момент переходу відповідальності.

«Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбанку», — зазначила адвокатка.

Після підписання акту приймання-передачі відповідальність за транспортування, зберігання та роздачу товарів переходить до благодійної організації.

Чому супермаркети можуть бути проти

Попри можливі пільги, торговельні мережі можуть зіткнутися з новими витратами та складнощами.

Зокрема, магазинам доведеться:

  • створити окремі зони для зберігання товарів під роздачу;
  • впровадити автоматизований облік продукції;
  • залучити додатковий персонал для сортування, пакування та оформлення документів.

Окремо доведеться змінювати внутрішню документацію та чекати оновлення Податкового кодексу.

Юристка також попередила про репутаційні ризики для бізнесу.

«Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності — пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах», — заявила Дрижакова.

Як це працює у Європі

Першою в Європі закон про обов’язкову передачу продуктів ухвалила Франція у 2016 році. Там супермаркетам заборонили викидати їжу та зобов’язали передавати її благодійним організаціям.

За даними дослідження, щороку французькі магазини таким чином рятують близько 46 тисяч тонн продуктів.

У Чехії аналогічний закон працює з 2018 року. Саме чеську модель зараз розглядають як одну з основ для майбутньої української системи фудбанкінгу.

Читайте також: Прострочену гумдопомогу не пропустять: Держмитслужба попередила про жорсткі вимоги до термінів придатності