Про це повідомляє «Європейська правда».
На поточному етапі переговори охоплюють три з шести переговорних кластерів: «Основи» (Fundamentals), «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».
Отримані документи деталізують вимоги саме за цими напрямами, тоді як критерії для трьох інших кластерів Єврокомісія наразі розробляє спільно з країнами-членами ЄС. Ці документи є своєрідною «дорожньою картою», яка залишатиметься актуальною навіть за умови ухвалення політичного рішення про прискорений вступ України.
Особливу вагу має кластер «Основи», критерії якого Україна зобов’язана виконати до моменту вступу за будь-якого сценарію. Реформи мають охопити практично всі сфери державного життя: від глибоких змін у судовій системі та посилення боротьби з корупцією до гарантування фундаментальних прав людини.
Важливою умовою також є відновлення повноцінної роботи демократичних інституцій одразу після завершення дії воєнного стану.
Журналіст Сергій Сидоренко наголошує, що наявність чіткого переліку критеріїв знімає будь-які питання щодо того, що саме необхідно робити органам влади. За його словами, відповідальність за прогрес тепер лежить на всіх гілках влади, проте найближчим часом особлива увага буде прикута до Верховної Ради.
На думку експерта, саме парламент наразі став «найслабшою ланкою» у процесі впровадження необхідних євроінтеграційних реформ, і саме від його активності залежатиме темп просування України до ЄС.
Встановлення прозорих правил гри та початок постійного моніторингу з боку Брюсселя означає, що Україна більше не може посилатися на невизначеність вимог.
Чітко прописані кроки в судовій та антикорупційній сферах стануть головним мірилом успіху переговорного процесу, який триватиме протягом 2026 року паралельно з підготовкою нових переговорних розділів.
