Про це йдеться у матеріалі «Європейської правди».
Відповідні зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 роки, що дозволяють надати Україні загалом 90 млрд євро кредиту протягом 2026–2027 років, Рада ЄС ухвалила 23 квітня.
Графік траншів та джерела фінансування
Цьогорічна підтримка у розмірі 16,7 млрд євро розділена на дві рівні частини, кожна з яких надається за різними механізмами. Перша половина — 8,35 млрд євро — надійде через інструмент макрофінансової допомоги (МФД) трьома етапами:
- Перший транш: 3,2 млрд євро — очікується не пізніше червня.
- Другий транш: 3,7 млрд євро — надійде орієнтовно влітку або одразу після завершення сезону.
- Третій транш: 1,45 млрд євро — запланований на пізню осінь.
Друга частина фінансування, також обсягом 8,35 млрд євро, буде надана через програму Ukraine Facility. На відміну від безпосередньої макрофінансової допомоги, цей інструмент тісно пов’язаний із прогресом у впровадженні внутрішніх реформ.
Реформи та виконання зобов’язань
Як ми повідомляли, отримання коштів напряму залежить від успішності виконання Україною міжнародних зобов’язань. Хоча на початку року аналітики консорціуму RRR4U фіксували затримки у виконанні «маяків» МВФ, протягом березня та квітня частину важливих кроків вдалося наздогнати. Зокрема, 10 квітня Кабмін призначив нового голову Державної митної служби — Ореста Мандзія, а у березні було оновлено стандарти оцінки державного майна.
Наразі триває робота над податковими ініціативами для мобілізації доходів бюджету:
-
законопроєкт №15112 про оподаткування закордонних посилок (поданий 30 березня);
-
впровадження ПДВ для операцій електронної торгівлі («спрощенців»);
-
законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий «податок на OLX»), який уже підтримано за основу.
Позиція Європейського Союзу
Попри те, що наразі виконано лише третину з 18 необхідних зобов’язань, посол ЄС Катаріна Матернова закликає не бути категоричними в оцінках. За її словами, Україна зберігає всі шанси розблокувати повний обсяг допомоги. Дипломатка наголосила, що не варто говорити про «провал» реформ через тимчасове уповільнення темпів роботи Верховної Ради, адже прогрес у ключових секторах залишається очевидним.





























