Про це повідомила Юлія Свириденко.
Розробка документа тривала понад два роки за участю фахівців Мінекономіки, бізнес-спільноти, профспілок та міжнародних партнерів. Новий кодекс є частиною ширшої Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку також було ухвалено сьогодні.
Головна мета реформи — зробити ринок праці інклюзивним, залучивши до економіки ветеранів, молодь, людей з інвалідністю та батьків, які потребують гнучких умов роботи.
Серед ключових нововведень документа — чітке визначення восьми ознак трудових відносин, що має сприяти детінізації ринку. За попередніми розрахунками, виведення зайнятості з «тіні» може приносити бюджету до 43 млрд грн щороку.
Крім того, кількість типів трудових договорів збільшиться з шести до дев’яти, що дозволить легально працювати дистанційно, вдома або за графіком із нефіксованим робочим часом.
Реформа також передбачає повну цифровізацію трудових відносин, де електронні документи матимуть таку ж юридичну силу, як і паперові.
Для батьків запроваджуються додаткові можливості: кодекс закріплює право на гнучкі режими праці та розширює права на відпустку для догляду за дитиною, яку зможуть брати одночасно і мати, і батько терміном по два місяці. Також впроваджується учнівський трудовий договір для безпечного поєднання першої роботи з навчанням.
Особливу увагу приділено механізму визначення мінімальної заробітної плати, який тепер узгоджується зі стандартами ЄС і базуватиметься на відсотку від середньої зарплати по країні. Кодекс імплементує понад 30 європейських директив та конвенцій Міжнародної організації праці.
Наступним етапом реформи стане розгляд законопроєкту у Верховній Раді, де уряд розраховує на підтримку депутатів у першому читанні.
