Про це повідомляє Єврокомісія за підсумками неформальної зустрічі міністрів європейських справ у Львові.

У документі визначено пакет першочергових змін, які мають зміцнити верховенство права, підвищити ефективність антикорупційної інфраструктури та реформувати ключові правоохоронні інституції. Йдеться про системне оновлення кримінального законодавства, добору прокурорів і суддів, а також про посилення роботи НАБУ, САП та ДБР.

Зокрема, до кінця наступного року Україна має ухвалити комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу. Вони передбачають скасування автоматичного закриття кримінальних проваджень через завершення строків досудового розслідування — так званих «правок Лозового» — а також усунення процедурних перешкод у справах про високопосадову корупцію. Крім того, планується перегляд строків давності для корупційних злочинів відповідно до стандартів ЄС.

Окремий блок стосується посилення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Україна має чітко розмежувати підслідність між різними органами досудового розслідування, запровадити ефективні механізми врегулювання конфліктів підслідності та розширити юрисдикцію НАБУ на всі посади з високими корупційними ризиками. Також антикорупційне бюро повинно отримати доступ до неупереджених і якісних судових експертиз.

Серед інших зобов’язань — реформування процедури добору генерального прокурора та прокурорів усіх рівнів. Її мають привести у відповідність до європейських стандартів, передбачивши прозорі конкурси, чіткі критерії доброчесності та професійності, а також залучення Венеційської комісії.

Європейська сторона очікує й на повну реформу Державного бюро розслідувань. ДБР має пройти незалежний аудит, результати якого стануть основою для нового закону, що оновить структуру, механізми нагляду та стандарти доброчесності.

Україна також пообіцяла без затримок заповнити вакансії у Конституційному Суді та Вищій раді правосуддя, а також забезпечити участь міжнародних експертів у конкурсній комісії для добору членів ВККС.

Окремо в документі йдеться про необхідність ухвалення закону щодо декларацій доброчесності суддів, вдосконалення системи виконання судових рішень та продовження цифровізації цього процесу.

До другого кварталу 2026 року Україна повинна ухвалити Антикорупційну стратегію й відповідну державну програму та забезпечити їх повноцінне виконання.

Крім того, уряд зобов’язався посилити внутрішні системи контролю й протидії корупції в держсекторі — від проведення повноцінних аудитів до впровадження інструментів НАЗК, зокрема управління конфліктом інтересів та механізмів захисту викривачів.

Єврокомісія наголошує, що реалізація цих реформ є необхідною умовою для просування України на шляху до вступу в ЄС, а також важливим кроком для зміцнення довіри до українських інституцій як всередині країни, так і серед партнерів.

Зазначимо, що у середу, 11 грудня, у Львові стартувало неформальне засідання Ради ЄС із загальних справ. Участь у ньому беруть 30 високопосадовців із 27 країн світу.

До роботи зустрічі долучилися європейська комісарка з питань сусідства та розширення Марта Кос, міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре, віцепрем’єр-міністр із питань євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка та інші представники європейських інституцій.

Початок засідання супроводили символічні жести підтримки України. Прапор Європейського Союзу підняла 13-річна Яна Степаненко — дівчинка, яка у 2022 році втратила обидві ноги внаслідок російського ракетного удару по Краматорському вокзалу, але після тривалої реабілітації стала на протези й навесні 2024 року пробігла 5 км на Бостонському марафоні. Хор «Гомін» виконав гімн ЄС.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що одним із ключових питань зустрічі є обговорення можливості впровадження підходу фронтлоудінг (frontloading) — тимчасового механізму, який дасть змогу Україні та Молдові розпочати підготовку до наступних етапів переговорів про вступ ще до їх офіційного старту. Цей інструмент покликаний мінімізувати вплив угорського вето й забезпечити поступ у переговорах.

«Сама зустріч має сильний політичний зміст. Її проведення у Львові — чіткий сигнал: Європа підтримує нас», — наголосив Козицький.

Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль з приводу того, що уряд Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.

“Багато хто з нас розчарований тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам це вдалося узгодити технічний процес – фронтлоудінг”, – заявила міністерка.

“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, щодо якого немає небезпеки вето з угорського боку. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрямок роботи… Є перелік реформ і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.

Марі Б’єр уточнила, що цей шлях по суті означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду усіх членів ЄС, і це неможливо обійти.

“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти це блокування, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку необхідно виконати (в рамках переговорів). А потім, коли блокада буде знята, ми зможемо дуже швидко, відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.