Про це Андрій Сибіга написав у соцмережі X.

Він наголосив, що Україна ніколи не спрямовувала дрони у бік Латвії. Міністр зауважив, що компетентні органи обох країн обмінюються інформацією, аби встановити деталі інцидентів.

«Ми вже висловили свої вибачення всім трьом країнам Балтії — Естонії, Латвії та Литві, а також Фінляндії — за ненавмисні інциденти, спричинені перенаправленням українських безпілотників російськими системами радіоелектронної боротьби», — написав міністр.

Україна також розглядає можливість направлення своїх експертних груп для посилення безпеки повітряного простору балтійських партнерів.

Позиція латвійської сторони та загроза відставки міністра

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив у телефонному інтервʼю латвійському телебаченні, що дрони, ймовірно, прилетіли з України. За його словами, подібні випадки траплялися під час атак на північні порти РФ, коли апарати збивалися з курсу. Цього разу безпілотник упав на території латвійської нафтобази у місті Резекне, що за 40 км від кордону з Росією.

Спрудс взяв на себе відповідальність за те, що дрони не були збиті над територією Латвії, пояснивши це складністю факторів, зокрема необхідністю гарантування безпеки цивільних. На тлі цих подій опозиційні партії Латвії висунули пропозицію про відставку міністра. Андріс Спрудс заявив, що поважатиме будь-яке рішення парламенту з цього приводу.

Контекст та масована дезінформація

Інцидент стався вночі 7 травня, коли два безпілотники увійшли в повітряний простір Латвії з боку Росії. Офіційна Рига не називає дрони «російськими», проте констатує факт їхнього прильоту з території РФ.

Водночас у російських джерелах та соцмережах розпочалася хвиля дезінформації. Латвійська поліція вже офіційно спростувала низку фейків:

  • Потяг Рига — Даугавпілс: інформація про падіння дрона на залізничні колії не підтвердилася. Займання вагона 5 травня сталося через технічну несправність у моторному відсіку.

  • Пожежа у Вентспілсі: повідомлення про те, що український дрон спричинив займання у багатоповерхівці, виявилося неправдивим. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем.

Правоохоронці Латвії зазначають, що масове поширення цих фейків у російських ресурсах розпочалося ще до подій у Резекне, що вказує на цілеспрямовану інформаційну кампанію для нагнітання паніки в Латвії. Влада закликає громадян не наближатися до підозрілих знахідок і негайно викликати екстрені служби.