Про це пише The Wall Street Journal (WSJ).
Кулі практично непомітні на радарах і парять високо над лініями радіоелектронної боротьби, які виводять з ладу інші літальні апарати. Вони можуть перевозити зброю, зокрема ударні безпілотники, на тисячі кілометрів, щоб вражати цілі на великій відстані.
Київ, переживаючи брак фінансування і обмежений доступ до сучасної зброї, звернувся до повітряних куль як до недорогого запасного варіанту з перевагою у вигляді місцевих вітрових потоків, пише WSJ.
За словами обізнаних джерел, Україна почала використовувати повітряні кулі незабаром після вторгнення Росії для скидання бомб або гранат та виснаження оборони ворога, а також для перевезення вантажів, які на радарі виглядають як бойові літаки. У 2024 році кулі почали використовувати для доставки невеликої камікадзе-зброї, яка автономно летить до заданої мети.
Джерела повідомляють, що кулі дали змогу завдавати ударів по нафтових родовищах, нафтопереробних заводах, судноплавних терміналах і залізницях Росії, послаблюючи економіку ворога. Минулого року вони використовувалися для атак на російські нафтопереробні заводи, а також по Москві та Рязані, включно з доставкою ударних БпЛА в грудні.
Повітряні кулі залежать від вітру: у переважній більшості випадків східні вітри в Україні спрямовують їх у бік РФ. Сучасні технології, включно з штучним інтелектом та точнішими даними прогнозу погоди, дозволяють більш точно атакувати віддалені цілі.
“Сучасні аеростати відкрили нову зону переваги в повітрі”, — констатує WSJ.
Кулі розташовуються вище за безпілотники та винищувачі, але нижче за супутники, можуть упаковуватися до розмірів рюкзака, оснащені легкими камерами та датчиками, живляться від сонця та здатні автономно коригувати курс. Оператори можуть оновлювати програмне забезпечення, щоб змінювати місію аеростата.
