Що передбачає партнерство? Які нині відносини між Вашингтоном і Києвом? І яке послання ця угода надсилає Росії? Аналізують експерти Atlantic Council.
Україна зараз у найсильнішій позиції з моменту приходу Трампа
Шелбі Мейджид, заступниця директора Євразійського центру Atlantic Council, вважає, що після підписання угоди українські посадовці можуть нарешті видихнути з полегшенням. Попри повномасштабну війну та складні відносини з Вашингтоном — припинення вогню, саміти, суперечливі зустрічі й символічне спілкування на похороні Папи Франциска — Київ доклав значних зусиль, щоб досягти угоди, яка забезпечує найкращу позицію перед адміністрацією Трампа за весь час його каденції.
Українська сторона проявила витримку і дипломатичну майстерність, добившись чесної угоди, незважаючи на тиск з боку США. Україна змогла довести, що не є просто «молодшим партнером», якого змушують погоджуватись на невигідні умови. Це перемога для обох сторін.
Цей прорив відбувся на тлі зростаючого розчарування адміністрації Трампа в Путіні, який, за їхніми словами, не хоче завершення війни. Угоду було підписано незадовго до нових масованих атак на Україну — ознака гніву Кремля. США також частково відновили військову допомогу Україні, схваливши перші $50 млн продажу зброї напряму.
Як заявив міністр фінансів США Скотт Бессент: «Ця угода — чіткий сигнал Росії: адміністрація Трампа прихильна до мирного процесу, заснованого на вільній, суверенній і процвітаючій Україні».
Через нерівні та експлуататорські умови майбутнє угоди під питанням
Ед Верона, старший науковий співробітник Atlantic Council, що спеціалізується на Росії, Україні і Східній Європі звертає увагу на нерівність угоди.
“Для українців стало полегшенням, що США відмовилися від вимоги включити до балансу угоди всі попередні обсяги допомоги. Та все ж, ця так звана «партнерська угода» є настільки односторонньою, що виглядає як пограбування жертви після нападу. Під загрозою з боку ворога втричі більшого за розмірами, Україна фактично була змушена погодитися на умови, які знижують її до статусу колонії. Зеленський «проковтнув гірку пігулку» — але питання залишаються. Чи потребує ця угода ратифікації Верховною Радою? Її умови викличуть спротив по всьому політичному спектру. Якщо ратифікація буде проведена мінімальною більшістю, чи захочуть інвестори вкладати гроші, знаючи, що наступний уряд може анулювати угоду, укладену під тиском? Досвід інших країн — у тому числі й Росії — свідчить, що довгострокові угоди про ресурси часто зазнають перегляду. Тож навряд чи серйозні американські інвестори ризикнуть коштами в настільки однобічній «угоді»”, – вважає він.
Важко здобута угода може відкрити шлях до нової військової допомоги
Даг Клейн, позаштатний експерт Atlantic Council, каже, що після складних переговорів і припинень вогню Україна знову принесла перемогу Трампу. Спершу угода стосувалася доступу до мінералів, але тепер вона перетворилася на інвестиційний фонд для відновлення України. Це — позитивний сигнал для тих, хто хоче, аби США знову стали активнішими у відносинах з Києвом.
Найважливіше: поки Путін каже «ні» ініціативам Трампа, Україна знову каже «так».
Україна виграла переговори: попередні версії угоди передбачали американську часткову або повну власність на українські ресурси. Але зараз — Україна зберігає повне володіння активами, а США лише долучаються до фінансування. При цьому лише майбутня допомога зараховується як вклад у фонд.
Ця домовленість потенційно відкриває двері до нової військової допомоги. Поки надходить озброєння, зобов’язане адміністрацією Байдена, Трамп ще не зробив жодної нової заяви про підтримку оборони України. Проте віцепрем’єрка Юлія Свириденко заявила, що США можуть включити системи ППО як «інвестицію» в фонд. Жодна інша країна, крім США, не може забезпечити захист від російських балістичних ракет.
Трамп шукав перемогу в Україні — і отримав її. Але економічне партнерство не зупинить вторгнення. Для справжнього миру потрібен тиск на Кремль — санкціями та зброєю.
