Про це повідомляє Мінфін з посиланням на масштабне дослідження Національного банку Польщі (NBP), яке охопило 4 тисячі респондентів.

Згідно з опитуванням, робота стала основним джерелом доходу для переважної більшості наших співгромадян:

  • Серед довоєнних трудових мігрантів частка тих, хто живе виключно на зарплату, становить 92%.
  • Серед воєнних біженців цей показник сягнув 78%.

Аналітики фіксують зниження рівня безробіття серед українців та їхній перехід до більш стабільної зайнятості. Співвітчизники дедалі рідше погоджуються на низькокваліфіковану працю, а динаміка росту їхніх зарплат відповідає загальним тенденціям польської економіки. Найвищі доходи зафіксовано в IT, будівництві та транспорті.

Попри позитивну динаміку, експерти фіксують серйозну структурну проблему, яку називають втратою людського капіталу: 36% біженців працюють нижче рівня своєї кваліфікації.

Томаш Богдевич, гендиректор компанії Gremi Personal, зазначив: «Те, що значна частина українських біженців у Польщі продовжує працювати на позиціях, що не відповідають їхній кваліфікації, означає значні втрати людського капіталу — як для самих працівників, так і для ринку праці».

Одним із головних маркерів інтеграції стало вирішення житлового питання: у 2025 році 81% українців у Польщі забезпечують себе житлом самостійно.

  • 72% — орендують квартири чи кімнати.
  • 9% — вже придбали власну нерухомість.

Цьому сприяє і подолання мовного бар’єра: 63% опитаних заявили про добре або вільне володіння польською мовою, і лише 4% зізналися, що не знають її зовсім. У центрах колективного проживання залишаються переважно люди віком від 45 років.

Нацбанк Польщі фіксує тренд, який може мати негативні наслідки для економіки України: частота та обсяги грошових переказів в Україну знижуються. Українці все більше інвестують у свій побут у Польщі, оскільки життя там дорожчає, а короткострокових планів на повернення стає менше.

Плани залишитися в Польщі назавжди мають:

  • 51% довоєнних мігрантів.
  • 24% воєнних біженців.

Водночас, більше половини біженців (56%) досі не визначилися зі своїм майбутнім, не маючи конкретних планів ні на повернення, ні на остаточну еміграцію.