Починаємо з найміцнішого – еспресо. Це найменування виду кави прийшло до нас з італійської (espresso) зі значенням «вичавлений», «спресований», а також «швидкий» або «тільки-но виготовлений». Саме тому й виникла плутанина зі словом експрес, тобто той, що рухається швидко, і з’явилася небажана й
помилкова літера к (експресо – ні). Ще подивилися на правопис слова в першомові й перейняли подовження (еспрессо – ні), але українська – не італійська, у нас буде одна с – еспресо (Найкраще пробуджує зранку філіжанка еспресо).
Американо (americano), капучино (cappuccino), мокачино (mocaccino) та ристрето (ristretto) переносимо на наш мовний ґрунт з літерою и, адже цього вимагає правило дев’ятки: після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру), якщо далі стоїть приголосний, пишемо и. І знову ж таки жодних подовжень у словах не буде (Надаю перевагу американо, а не капучино, бо воно менш
калорійне; Порція ристрето менша за об’ємом, ніж еспресо).
А от макіато (італійською – macchiato), напій, схожий на маленьке капучино, але набагато міцніший, пишемо через і, бо літера к не входить до правила
дев’ятки. Також помилково додавати апостроф до слова (мок’ято – ні) (Макіато, як і більшість різновидів кави, прийшло до нас з Італії).
Ла́те (англійською – latte, італійською – caffellatte): дослівний переклад – кава з молоком. Вимовляємо з наголосом на перший склад і пишемо без подовження, на відміну від першомови (Улітку полюбляю гуляти парком зі стаканчиком прохолодного лате).
Глясе́ (французькою – glacé) – охолоджений напій з кави або шоколаду з лікером чи морозивом. Наголос ставимо на другий склад, як і у французькій мові, з якої походить назва (Один із найбільш популярних десертів-напоїв улітку – глясе). 
Також варто пам’ятати, що найменування кави – це іншомовні незмінні іменники-неістоти, які в українській мові належать до середнього роду. Тому правильно говорити: холодне лате, лавандове капучино, міцне еспресо, запашне американо. Прив’язувати до назв різновидів кави чоловічий рід – вплив російської мови. Найбільш проблемно визначити рід у слові «раф», надто ж неприродно воно звучить у поєднанні з прикметником середнього роду – солодке раф, а все тому, що цей напій походить із російської, де належить до чоловічого роду за аналогією до «кофе». За легендою, раф-кава з’явилася внаслідок експериментів у московитській кав’ярні наприкінці 90-х. Тож не варто сушити голову над раф-кавою, українська дозволяє викреслити це слово з ужитку, як зробили баристи в меню!
Смакуймо кожним українським словом, як ранковою кавою, та тримаймо мовний фронт разом!
Фото: getty images
