Про це повідомив Денис Сурков у Facebook.

Одним зі співавторів статті під назвою «A Call for Comprehensive Reform of Military Medical Planning of NATO and Its Allies Based on Lessons From the Ukraine War» став Денис Сурков — доктор медичних наук та медичний директор курсів із тактичної медицини Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги.

За словами Суркова, медичні стандарти НАТО акцентують на евакуації поранених протягом «золотої години» — доставлення пацієнта до хірургічного лікування в межах 60 хвилин. Ця модель добре працювала в умовах:

  • абсолютної переваги в повітрі;
  • чітко визначених тилових зон;
  • контролю над логістичними маршрутами.

Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило тип війни, виявивши системні наслідки для медичного забезпечення:

  • Нестабільна лінія фронту та регулярні атаки на тилові зони.
  • Гелікоптери стали ціллю, а не безпечним транспортом.
  • Маршрути евакуації є динамічними та небезпечними.
  • Медики на передовій часто діють ізольовано, без зв’язку, підтримки чи чітких розвідданих.
  • Евакуація триває не 60 хвилин, а 6–24 години і більше.
  • Госпіталі, медпункти, транспорт перебувають під прицілом.
  • Медичний персонал одночасно виконує клінічну, логістичну та командну функції.

Тактичний рівень — центр системи: рішення Prolonged Field Care

Концепція «золотої години» більше не працює як орієнтир. Раціональним рішенням є її заміна на підхід Prolonged Field Care (PFC) — фокус на стабілізації поранених у польових умовах упродовж тривалого часу, до моменту реальної евакуації.

Український досвід показав, що саме тактична ланка є центром ухвалення рішень і виконання завдань у бойових умовах. Тут стикаються всі критичні фактори — ризики, нестача ресурсів, тиск часу, і саме тут ухвалюються рішення, що безпосередньо впливають на життя. У статті обґрунтована потреба офіційно визнати цей рівень як ключову ланку планування та управління.

Суть запропонованих реформ:

  • Заміна «золотої години» на Prolonged Field Care — з фокусом на стабілізацію в польових умовах.
  • Визнання тактичного рівня як центрального в медичному процесі.
  • Оновлення стандартів НАТО (STANAG) відповідно до сучасних умов війни.
  • Інтеграція медиків у бойове планування як повноправних членів команд.
  • Нові навчальні програми, орієнтовані на автономність, ухвалення рішень, логістику без тилу.