Як пише Politico, це, ймовірно, також стосується країн, що перебувають у офіційному списку очікування, включаючи Україну, Молдову, Албанію, Сербію та Чорногорію, оскільки внески ЄС загалом залежать від розміру економіки країни.
З огляду на ці «фінансові міркування» буде важко переконати нинішніх членів ЄС, кожен з яких повинен дати свою згоду, що ці бідніші країни слід прийняти до складу, адже тоді країни-члени отримають ще меншу частку коштів Євросоюзу.
За словами трьох неназваних дипломатів, проти цієї групи країн, зокрема України, також грає той факт, що уряди нинішніх членів ЄС ставляться з обережністю до «фундаментальних цінностей ЄС», таких як свобода преси, незалежність судової влади та інші демократичні свободи.
«Ми не хочемо ще однієї Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10, 15 років. І тоді ми можемо застрягти з ще одним [прем’єр-міністром Угорщини Віктором] Орбаном», — сказав один із дипломатів, який близький до обговорень щодо допуску нових членів до блоку.
Водночас, як пише видання, заможні країни з усталеними демократичними інститутами, такі як Ісландія та Норвегія, не матимуть таких перешкод. Обидві країни входять до десятки найбагатших країн світу за номінальним ВВП на душу населення, тоді як Чорногорія ледь потрапляє до першої сотні, а Україна, за прогнозами, посяде 132-ге місце у 2026 році.
«Звісно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися. Вони вже на 80 відсотків готові, якщо говорити про впровадження законодавства ЄС у свої правові системи. Якщо вони захочуть приєднатися — а рішення про це залишається виключно за ними — це може відбутися дуже швидко», — зазначив представник ЄС, обізнаний із процесом вступу.
Раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна не зможе стати членом ЄС у 2027 році.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на вступ до Європейського Союзу у 2027 році.
