Про це школяр Бо Книшевич повідомив у Facebook.

Учень ліцею вказав, що твір Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» учні розбирали на уроці української літератури з учителькою Бондаренко Людмилою Петрівною в рамках теми, що в підручнику називається «Українці та кримські татари».

«Пушкін на уроках української літератури в природничо-науковому ліцеї №145. Для мене як для учня 8-В класу цього ліцею, на мою думку, одного з найкращих навчальних закладів України, це було не те що неочікувано – я собі не міг уявити, що Пушкін потрапить на урок української літератури», – написав хлопець.

Ліцеїст розповів, що вчителька почала блок про Пушкіна з короткої розповіді про поета. На цьому моменті, за словами хлопця, він підняв руку, щоб зауважити, що Пушкін – це імперець, який не має стосунку до української літератури.

Учень зазначив, що через поточну ситуацію з енергетикою урок проходив дистанційно. За його словами, педагогиня акцентувала увагу на творах Пушкіна, написаних французькою мовою.

«Коли мені дали слово, я сказав, що Пушкін – імперець і що я вважаю недоречним розглядати його на уроці української літератури. У відповідь я почув, що цей його твір показує кримськотатарську культуру та увіковічує її, а кримськотатарська культура – це невід’ємна частина української культури», – розповів ліцеїст.

Хлопець повідомив, що він достроково покинув урок, розуміючи, що після цього сперечатись із вчителькою немає сенсу. «Після уроку вчителька в рамках домашнього завдання задала написати зміст і план твору. Фото завдання прикріпив до посту. Сподіваюсь на розголос. Ганьба, бо саме через цей імперіалізм зараз школи не працюють, а українці сидять без світла та тепла», написав ліцеїст і оприлюднив текст домашнього завдання.

Вчителька ліцею Людмила Бондаренко у коментарях під дописом свого учня написала, що під час уроку було використано матеріали підручника та творчість І. Франка та А. Кримського, рекомендовані Міністерством освіти. Бондаренка зауважила, що фонтан зберіг палац від знищення радянською владою, бо його уславили багато митців. За словами вчительки, під час уроку вона з учнями порівнювала громадянську позицію Шевченка і Пушкіна, який знищив останній розділ роману, у якому Онєгін мав стати декабристом, бо розумів наслідки для себе, а Шевченко був справжнім патріотом і громадянином. Також, за словами педагогині, під час уроку згадували про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, це було здійснено для порівняння, як бачили українці своїх героїв та як цей період зображений у кримськотатарській літературі.

Вчителька пояснила, оскільки на уроці було опрацювано легенду і вона покладена в основу твору, то учні отримали завдання скласти план до перекладу, головним чином, щоб учні учились аналізувати, виділяти головне у змісті, а найперше мати власну думку.

«Мені прикро, що Ви оперуєте одним фактом. Я витратила 26 років, щоб учити дітей своєї рідної мови, учити думати, аналізувати, порівнювати, завжди мати власну думку. Мої найближчі родичі сестра, чоловік сестри, колишній чоловік на війні від її початку, чоловік сестри переніс після поранення 28 операцій. Для мене й моєї родини ця країна рідна, люблю її всім серцем», – додала Людмила Бондаренко.

Користувачі мережі активно обговорюють ситуацію, яка склалася у ліцеї  і аогоджуються, що Пушкіна не мало бути на уроці української літератури.

«Пушкіна не мало бути на уроці української літератури. Крапка», – написала Олена Дєєва-Наюк.

«Соромно за вчителя, який або відірваний від реалій, або навмисно займається диверсійною діяльністю, адже російська культура – це також зброя, націлена проти нас. Дякую свідомому учню за позицію та оприлюднення!», – написала Оксана Семенюк.

«Абсолютно не доречно! В українській літературі є набагато кращі нариси про Бахчисарай, написані саме українськими класиками. Соромно», – відреагувала Тетяна Семенова.

«Мій досвід (наразі вже друга моя дитина вчиться у цьому ліцеї) переконливо демонструє, що поза усіляким сумнівом, пані Людмила Бондаренко – високопрофесійна, емпатична, людяна вчителька, що вміє прищепити любов до української мови, літератури. Мені шкода, що досі у програмі залишається слід рос авторів», – написала викладачка Київського національного лінгвістичного університету Світлана Романова.

«У програмі їх немає. Але погоджуюсь щодо професійності та емпатії», – відповів Бо Канішевич Світлані Романовій.

«Слава Богу, що ми дожили до часу, коли діти мислять глибше за підручники», – написав Виховний Старт Блісп.

«Цікаво чому така широка і цікава тема кримських татар з рештою зійшлася у вас на одному фонтані і Пушкіні, як головному оспівувачеві цього фонтану. Ви ж формуєте у дітей сталу асоціацію – кримські татари, фонтан, Пушкін. Фіксуєте право Пушкіна жити в Криму замість киримли. Навіщо?», – написала Наталія Гусиніна і навела перелік кримськотатарських письменників, більшість з яких були репресовані радянською владою.