У понеділок, 2 лютого, уряд Себастьяна Лекорню пережив два останні вотуми недовіри, подані у зв’язку з законопроектом про фінанси на 2026 рік, повідомляє BFMTV.
Таким чином, бюджет остаточно прийнято після багатьох місяців дебатів.
У своїй остаточній версії цей законопроект про фінанси прогнозує дефіцит державного бюджету на рівні 5% ВВП цього року порівняно з 5,4% минулого року.
Що стосується доходів, то остаточна версія бюджету включає додатковий податок на прибуток великих компаній , який має принести понад 7 мільярдів євро, що майже вдвічі більше, ніж було заплановано спочатку.
Ліві депутати та правопопулісти не змогли зібрати необхідної кількості голосів для відставки кабінету. Перший вотум підтримали 260 депутатів, другий — 135, тоді як для ухвалення рішення про недовіру потрібно щонайменше 289 голосів. Обидві спроби провалилися, як і попередні ініціативи протягом останніх тижнів.
Вотумам передувало застосування прем’єр-міністром конституційної статті 49.3, яка дозволяє затвердити закон без голосування в залі парламенту. У відповідь депутати мають право ініціювати голосування про довіру уряду, чим опозиція і скористалася.
На початку свого прем’єрства глава уряду Себастьян Лекорню публічно обіцяв не вдаватися до цього механізму, оскільки він загрожує відставкою кабінету та поглибленням політичної кризи. Однак відсутність компромісу між фракціями змусила уряд скористатися надзвичайною процедурою для ухвалення бюджету.
Після провалу всіх вотумів недовіри Франція вперше за тривалий час отримала затверджений державний бюджет. Лише за останній місяць уряд пережив сім спроб відправити його у відставку.
На старті роботи кабінету значна частина французького суспільства скептично оцінювала шанси прем’єра розв’язати бюджетну кризу — проблему, з якою не впорався його попередник. Втім, попри політичний тиск, уряду вдалося довести процес до формального завершення.
