Про це повідомила головна технічна директорка Fire Point Ірина Терех, оприлюднивши відео випробувань.

У межах поточного тестування ракета FP-7.x виконала керований маневровий політ, коригуючи курс після виходу на траєкторію. Як зазначила Ірина Терех, саме керованість та здатність до інтенсивних маневрів є визначальними факторами для майбутнього комплексу, який розробляється для перехоплення балістичних цілей, таких як «Искандер-М». Для гарантованого знищення таких об’єктів зенітна ракета має забезпечити пряме влучання у бойову частину цілі за принципом «Hit-to-kill», що вимагає надвисокої точності навіть при маневруванні ворожої ракети на швидкості у кілька Махів.

Під час випробувань деякі елементи корпусу FP-7.x були пофарбовані у рожевий колір. Це рішення має практичне значення: такий колір полегшує візуальне спостереження за польотом ракети та допомагає швидше виявити її залишки на поверхні землі після падіння.

Розробка антибалістичного комплексу Freya

Випробування версії FP-7.x є ключовим етапом створення майбутньої пан’європейської антибалістичної зенітної ракети Freya, в основу якої ляжуть напрацювання цієї розробки. Перший випробувальний запуск базової моделі FP-7 відбувся наприкінці лютого 2026 року.

Згідно з проєктними характеристиками, перехоплювач Freya матиме швидкість 1500–2000 м/с, довжину 7,25 м та діаметр фюзеляжу 0,53 м. Використання композитних матеріалів для корпусу покликане знизити вартість виробу. Весь комплекс планується створювати на основі вже наявних в Україні та Європі технологічних рішень, що має суттєво скоротити терміни розробки та вартість усієї програми. Наразі розробники продовжують порівняльний аналіз характеристик антибалістичних ракет до Freya та зенітних систем, зокрема PAC-3 MSE для комплексів Patriot.