Про це пише Politico.
Велика Британія робить рішучий крок уперед у розвитку ядерної енергетики після понад 25 років паузи — остання нова АЕС була збудована ще у 1995 році. Уряд виділив $15 млрд на будівництво великої ядерної електростанції Sizewell C у графстві Саффолк, здатної забезпечити електроенергією близько шести мільйонів домогосподарств.
Як пише FT, виробництвом перших малих модульних реакторів у країні займатиметься Rolls-Royce.
Цей масштабний проєкт відображає зміну підходу уряду, який визнав: Велика Британія «вичерпала всі можливості» ігнорувати проблеми з енергопостачанням, особливо з огляду на непередбачуваність відновлюваних джерел. Малими модульними реакторами (SMR), що мають потужність близько 470 МВт, планується замінити частину традиційних атомних блоків і підвищити стабільність електропостачання.
Rolls-Royce очолив консорціум, який став переможцем конкурсу на розробку та виробництво SMR, випередивши американські та канадські компанії. Це забезпечить не лише енергетичну безпеку, а й нові робочі місця і експортні можливості для Великої Британії.
За словами міністра енергетики Еда Мілібенда, уряд тепер серйозно налаштований на підтримку ядерних проектів. Прем’єр Кір Стармер назвав розвиток ядерної енергетики однією зі своїх ключових цілей для забезпечення економічного зростання та енергетичної незалежності країни.
Однак будівництво АЕС — це масштабна і дорога справа: проєкт Hinkley Point C, що є найбільшим за останні десятиліття, вже затримується на 6 років і перевищив початковий бюджет із £18 млрд до £46 млрд.
Тим часом, експерти з енергетики у США закликають американську владу теж активізувати свої ядерні амбіції. Вони відзначають, що попри двопартійну підтримку, головні перешкоди досі — це регуляторні бар’єри та повільність ухвалення рішень. Президент США Дональд Трамп підписав кілька указів для стимулювання ядерної енергетики, але справжній прогрес можливий лише за умови тісної співпраці Конгресу.
Таким чином, ядерна енергетика повертається у центр уваги як у Великій Британії, так і у США, де її бачать як ключ до стабільного, безвуглецевого майбутнього та енергетичної безпеки.
