Про це пише El País.

Відносини між США та Венесуелою залишаються напруженими вже кілька місяців. У вересні американські військові завдали удару по суднах, які, за їхніми даними, брали участь у незаконній торгівлі наркотиками поблизу венесуельського узбережжя. Операція була проведена без попередження, що викликало обурення з боку венесуельської влади.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро назвав дії США «агресією, що порушує міжнародне право» та заявив, що країна готова «захищати свою територію всіма доступними засобами». У відповідь Державний департамент США наголосив, що операція була спрямована виключно проти транснаціональних злочинних мереж, і не мала на меті втручання у внутрішні справи Венесуели.

У керівництві Венесуели зростають побоювання, що справжньою метою розгортання американських сил у регіоні може бути спроба повалення режиму Мадуро, який Вашингтон неодноразово називав «авторитарним» і «нелегітимним». Уряд США підтримує опозиційні сили в країні та закликає до демократичних реформ.

Однак аналітики попереджають, що пряме військове втручання може призвести до ще більшої дестабілізації. Експерт Ради з міжнародних відносин зазначив: «Будь-хто, хто піклується про демократію та права людини, хоче, щоб диктатура Мадуро закінчилася. Але військова стратегія — дуже малоймовірний шлях до цього».

Інцидент із винищувачами викликав занепокоєння серед країн Латинської Америки. Уряд Бразилії закликав обидві сторони до стриманості, а Колумбія висловила підтримку дій США, наголошуючи на необхідності боротьби з наркоторгівлею. Організація американських держав (ОАД) скликала екстрене засідання, щоб обговорити ситуацію та уникнути подальшої ескалації.

У самій Венесуелі ситуація залишається складною. Економічна криза, інфляція, дефіцит товарів та масова еміграція продовжують послаблювати державу. Попри це, режим Мадуро зберігає контроль над силовими структурами та медіа, а опозиція — роздроблена і обмежена в діях. Протести, які періодично спалахують у Каракасі та інших містах, жорстко придушуються. Уряд звинувачує США у «гібридній війні», яка включає санкції, інформаційний тиск та підтримку опозиційних груп.