Про це повідомив народний депутат Володимир Вʼятрович.
За словами В’ятровича, робота над законопроєктом «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» розпочалася ще за його керівництва Українським інститутом національної пам’яті, продовжилася за головування Антона Дробовича і була подана від депутатів різних фракцій вже під керівництвом Олександра Алфьорова. Він зазначив, що це є прикладом послідовної інституційної пам’яті.
Один із ключових пунктів законопроєкту — законодавче закріплення правового статусу Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. Це має убезпечити інституцію від спроб звуження її повноважень або ліквідації, незалежно від політичних змін чи зовнішнього тиску.
«Щоб, попри жодну кон’юнктуру у внутрішній чи зовнішній політиці, нікому не спадало на думку зазіхати на статус і повноваження цієї інституції, важливість якої для єдності й безпеки нашої держави добре розуміють як українські патріоти, так і вороги України», — наголосив Вʼятрович.
Законопроєкт також має розв’язати низку проблем:
- Відсутність чіткого понятійного апарату: документ передбачає введення нових термінів, таких як «національна пам’ять», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу» та «місце пам’яті Українського народу».
- Відсутність чітких повноважень державних органів та неврегульованість питань створення місць пам’яті.
- Потреба в міжнародній співпраці щодо національної пам’яті, а також визначення особливостей надання державної підтримки у сфері відновлення та збереження національної пам’яті.
За схвалення проєкту закону проголосував 301 народний депутат.
Нагадаємо, верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкти №13420 та №13421, які передбачають запровадження податкових та митних пільг для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК), що є резидентами проєкту Defence City.
