Про це повідомила голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума.
“Парламент не підтримав блокуючу постанову. Національні інтереси понад усе”, – написала вона у Telegram.
Вона нагадала, що 18 червня Верховна Рада підтримала в другому читанні реформу АРМА, яка посилює спроможність агентства і відкриває шлях до управління корпоративними правами Росії та Білорусі та передбачає можливість передачі арештованих активів на потреби українських військових.
“Але після цього окрема політична сила заблокувала підписання закону — майже на місяць. Заблокувала можливість допомоги військовим та управління активами рф. Сьогодні ця сторінка закрита”, – написала Дума.
За її словами, агентство чекало цього рішення два роки і понад п’ять місяців боролося за ухвалення цього закону, і тепер час запускати реформу.
Нагадаємо, автори відповідного законопроєкту стверджували, що під час роботи системи управління арештованими активами проявилися «інституційні недоліки» АРМА, які перешкоджають ефективному виконанню покладених функцій та які не можуть бути усунені іншим шляхом, ніж внесенням змін до закону.
Серед іншого автори пропонували:
- запровадження механізму залишення активів у володінні своїх власників чи законних володільців без шкоди для кримінального провадження;
- запровадження автоматизованої системи визначення управителя;
- усунення можливостей для зловживань у вигляді завищення витрат, понесених у зв’язку з управлінням активами;
- удосконалення механізмів контролю за управлінням активами;
- забезпечення фінансової стабільності діяльності АРМА шляхом створення спеціалізованого фонду та визначення джерел його наповнення;
- запровадження прозорої та заснованої на заслугах процедури відбору голови АРМА, незалежної зовнішньої системи оцінки ефективності діяльності.
Одна з ініціаторів законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, заявила, що реформа агентства принесе до українського бюджету приблизно 600 мільйонів євро фінансової допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
Також повідомлялося, що програмою Ukraine Facility на перший квартал 2025 року було передбачено виконання Україною таких “маяків”, як збільшення штату Вищого антикорупційного суду, реформа АРМА та реформа територіальної організації виконавчої влади. Центр економічної стратегії зазначив, що через зрив реформ Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС.