Суд дійшов висновку, що запис був отриманий із порушенням норм міжнародного гуманітарного права, йдеться у постанові Верховного суду від 2 липня.

За даними справи, уродженець Сумської області у вересні 2022 року добровільно мобілізувався до Збройних сил РФ у Бєлгороді, а вже за місяць потрапив у полон ЗСУ на Луганщині. Наприкінці 2022 року його обміняли на українських військових, а у 2025 році Зарічний районний суд Сум заочно засудив чоловіка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду, пише “Інформатор”.

Чому Верховний суд скасував вирок

Під час розгляду касаційної скарги Верховний суд встановив, що саме інтерв’ю, опубліковане на YouTube-каналі Володимира Золкіна, було єдиним доказом ключових обставин обвинувачення. Зокрема, із нього випливали відомості про дату прибуття чоловіка до військкомату в Бєлгороді та його подальше перебування у складі російської армії.

Водночас прокурори не надали жодних військових документів чи інших доказів, які б підтверджували ці факти. Матеріали Держприкордонслужби, міграційної служби, СБУ та Координаційного штабу підтверджували лише громадянство обвинуваченого та факт його обміну, але не обставини служби в російських військах.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважали інтерв’ю допустимим доказом, оскільки на відео полонений погодився на розмову. Верховний суд із цим не погодився.

«Особа, яка перебуває в ізоляції в руках супротивника, підпорядкована суворому примусовому режиму установи… За таких обставин записана на камеру “добровільна згода” на інтерв’ю не може нівелювати примусовий характер самої ситуації», — зазначено в постанові.

Суд побачив порушення Женевської конвенції

Верховний суд послався на статтю 13 Третьої Женевської конвенції, яка забороняє піддавати військовополонених «цікавості публіки». На думку суду, дозвіл державних органів на запис і публікацію такого інтерв’ю є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

Також суд звернув увагу, що ще до початку запису блогер володів інформацією про полоненого, зокрема знав про його службу в українських силах під час АТО. Верховний суд дійшов висновку, що ці дані могли бути передані представниками державних органів ще до проведення інтерв’ю.

Крім того, захист наголошував, що під час розмови обвинувачений неодноразово заявляв про примусову мобілізацію до російської армії та погрози з боку РФ. Апеляційний суд ці доводи не оцінив, що Верховний суд також визнав істотним порушенням.

У результаті вирок було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Нагадаємо, український омбудсмен Дмитро Лубінець під час переговорів із російською омбудсменкою Яною Лантратовою запропонував дозволити військовополоненим обох країн телефонувати своїм родинам.