Про це повідомили представники громадської організації Support Markhalivka.
Суд встановив, що територія, де планувалося розгортання масштабного меморіального комплексу, входить до так званої «Смарагдової мережі» — природоохоронної території загальноєвропейського значення. Зведення будь-яких об’єктів у цій зоні, окрім тих, що безпосередньо стосуються збереження довкілля, суперечить міжнародним стандартам та зобов’язанням України.
Рішення Верховного суду означає, що державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» втрачає право на користування цією землею, а будь-які будівельні роботи, вирубка лісу та проведення поховань на цій локації тепер офіційно заборонені.
Протистояння мешканців сіл Мархалівка та Гатне з державними структурами тривало понад два роки. Громада аргументувала свою позицію не лише екологічним статусом лісу, а й геологічними особливостями місцевості.
Зокрема, селяни вказували на складну систему підземних вод і високі ризики забруднення колодязів у навколишніх селах через можливе потрапляння продуктів розпаду до водоносних горизонтів.
Попри запевнення посадовців Міндовкілля про безпечність проєкту та намір вирубати лише 10% насаджень, суперечки неодноразово переростали у вуличні протести, під час яких поліція навіть затримувала активістів.
Окремим скандальним аспектом справи став тендер на будівництво, який виграв консорціум «Білдінг Юа», створений лише наступного дня після оголошення конкурсу. Це викликало чимало запитань у журналістів-розслідувачів та антикорупційних органів.
Водночас, попри судові процеси, наприкінці літа 2025 року на території меморіалу вже встигли провести перші поховання — п’ятьох невідомих воїнів та одного ідентифікованого захисника, головного сержанта Віктора Климчука.
Наразі уряд та Міністерство у справах ветеранів опинилися перед необхідністю терміново шукати нову ділянку для розміщення меморіалу, оскільки перша черга кладовища мала бути розрахована на шість тисяч могил.
Ситуація з уже здійсненими похованнями на незаконно виділеній ділянці залишається юридично складною та потребуватиме окремого врегулювання. Громадські активісти наголошують, що вшанування пам’яті героїв є святим обов’язком держави, проте воно не повинно супроводжуватися порушенням законів та ігноруванням інтересів місцевих громад.