Сьогодні Іванна продовжує розвиватися у дитячій стоматології та планує реалізовувати професійні й наукові проєкти вже у США, водночас зберігаючи зв’язок із напрямами, над якими працювала в Україні.
Один із таких проєктів стосується роботи з дітьми, які потребують особливого підходу: через гру Іванна хоче навчати їх гігієні ротової порожнини, формувати довіру до лікаря та створювати комфортніше середовище для лікування.
Іванна Латик здобула фах лікаря-стоматолога в Івано-Франківському національному медичному університеті. З 2014 року працювала дитячою стоматологинею в Кам’янці-Подільському та паралельно займалася наукою. Її дослідницькі інтереси охоплювали терміни прорізування зубів у дітей, пародонтологію та експериментальні матеріали для тимчасового пломбування кореневих каналів. У 2021 році Всеукраїнське лікарське товариство нагородило її медаллю «За працю та звитягу в медицині».
19 серпня Верховна Рада ухвалила закон №14191, який комплексно змінює систему державної підтримки дітей з інвалідністю та їхніх родин. Документ, зокрема, передбачає перехід до системного підходу, що поєднує державні виплати та соціальні послуги, зокрема раннє втручання.
Про професійний шлях в Україні та роботу за кордоном, дитячу стоматологію, наукові дослідження, досвід роботи з маленькими пацієнтами та проєкти, які вона хоче реалізувати у майбутньому, ми поговорили з Іванною Латик.
— Ви написали, що часом здається, ніби медицина і наука обрали Вас, а не Ви їх. Коли Ви вперше це відчули?
— Я народилася і росла в сім’ї лікарів, тож змалку часто бувала з батьками на роботі. Медицина була просто частиною нашого дому. Після школи я вступила до медичного університету, а вже з третього курсу почала займатися науковою роботою і продовжила її після випуску.
Я живу медициною. Роблю те, що люблю і що приносить користь. Тому й кажу, що часом здається, ніби медицина і наука обрали мене, а не я їх.
— Коли Ви почали працювати дитячим стоматологом і чи продовжували водночас наукову роботу?
Я дуже люблю дітей і також мені подобається створювати щось нове. Так і склалося, що я поєднувала наукову роботу разом з практичною. Дитячим стоматологом я почала працювати у 2014 році. Науковою роботою займалася ще зі студентських років і продовжила її після випуску, вже працюючи з пацієнтами.
— Над якими темами Ви працювали?
— Наукова робота охоплювала кілька напрямів стоматології: терміни прорізування зубів у дітей, ретракцію ясен, взаємозв’язок дисфункції щитоподібної залози з генералізованим пародонтитом і командне дослідження експериментальної пасти. Над публікаціями та презентаціями ми працювали разом зі співавторами. Це було дуже цікаво і пізнавально, адже кожен робив свій внесок, ми обмінювались досвідом і знаннями.
Експериментальне дослідження пасти було спільним проєктом кількох кафедр, зокрема дитячої стоматології, біохімії та патологічної анатомії. Ми вивчали пасту на основі гідроксиду кальцію і настоянки живокосту лікарського (Symphytum officinale). Це був експериментальний матеріал для тимчасового пломбування кореневих каналів постійних зубів у дітей з апікальним періодонтитом. Ми порівнювали її дію з іншими пастами й оцінювали протизапальні властивості та здатність сприяти відновленню кісткової тканини. Експериментальну частину проводили на щурах: під анестезією виконували експериментальні втручання на нижній щелепі, збирали зразки для дослідження, а потім аналізували й описували результати. Вони стали частиною багатьох наукових доповідей і публікацій.
Дослідження сучасних термінів прорізування зубів у дітей теж має важливе практичне значення. Точні дані про терміни прорізування допомагають обирати оптимальну тактику лікування, планувати профілактику карієсу та визначати потребу в ортодонтичній корекції.
За роки наукової роботи були публікації, виступи на конференціях, призові місця в конкурсах та інші відзнаки.
— У 2021 році Ви отримали медаль «За працю та звитягу в медицині» від Всеукраїнського лікарського товариства. Що ця відзнака означала для Вас?
— Кожна з моїх відзнак, подяк та грамот по-своєму важлива для мене, бо це оцінка конкретного етапу і внеску. Я вдячна за кожну нагороду.
— Як українська медична підготовка впливає на Ваше спілкування з американськими лікарями, навіть коли Ви звертаєтеся до них як пацієнтка чи мама?
— Досвід і знання дуже допомагають. Одразу чується, коли говорить лікар з лікарем на професійному рівні, навіть коли один із цих лікарів є пацієнтом. У моїх дітей чудові лікарі, і вони з повагою та розумінням ставляться до того, коли я розповідаю про методи лікування в Україні. Ми знаходимо спільну мову й обмінюємося досвідом.
— Який напрям дитячої стоматології або наукової роботи Ви хотіли б розвивати і чи працюєте зараз над якоюсь пов’язаною професійною або науковою ініціативою?
— Мені близька дитяча стоматологія, і я хочу продовжувати свою діяльність, як практичну, так і наукову. Це те, до чого я прагну повернутися і в чому хочу зростати.
В моїх найближчих планах є один цікавий проект, котрий я починала зі своєю командою ще в Україні, а саме робота з особливими дітками у формі гри, метою якого є навчання їх гігієні ротової порожнини та своєчасному зверненню за медичною допомогою без хвилювань, з любов’ю, турботою і вірою в них. Саме особливі дітки, на мою думку, потребують найбільшої уваги і підтримки, а моє головне завдання, як лікаря і науковця – створити найкращі методи та простір для їхнього комфортного лікування.
— Цей проєкт Ви розпочали разом із командою ще в Україні. Який його результат був би для Вас найважливішим?
— Найважливіше для мене, щоб діти, які потребують особливого підходу, почувалися спокійніше й комфортніше під час лікування та вчасно зверталися по допомогу. Саме в цьому напрямі я хочу працювати далі, поєднуючи практику з наукою.




























