Про це повідомляє видання Axios.
Суперечка точиться навколо Закону про воєнні повноваження 1973 року, згідно з яким адміністрація президента зобов’язана або припинити військову операцію після 60 днів її ведення, або винести це питання на голосування до обох палат Конгресу. Оскільки перші удари США по Ірану відбулися 28 лютого, кінцевим терміном для отримання дозволу законодавці вважають саме п’ятницю, 1 травня.
Позиція Пентагону та опір законодавців
Міністр оборони США Піт Гегсет виступив проти такої інтерпретації закону. Глава Пентагону наголошує на тому, що між Вашингтоном та Тегераном уже протягом кількох тижнів триває перемир’я, що, на думку адміністрації, змінює статус військової операції.
Однак такі заяви зустріли опір з боку представників обох партій у Конгресі. Сенатор-демократ Тім Кейн підкреслив, що формальне припинення бомбардувань не означає припинення воєнних дій.
«Припинення вогню означає, що бомби не падають. Це не означає, що немає воєнних дій. Якщо ми використовуємо американські військові для блокування всього, що входить до Ірану та виходить з нього, це все одно ворожість», — заявив Кейн.
Водночас сенатор-республіканець Джош Гоулі припускає, що адміністрація надішле Конгресу офіційне повідомлення зі своєю інтерпретацією. На його думку, Білий дім може заявити, що дії США залишаються в рамках закону, або попросити про додаткові 30 днів, мотивуючи це поточною ситуацією в регіоні.
Минулого тижня республіканці в Сенаті вже вп’яте заблокували резолюцію про воєнні повноваження. Цей документ мав обмежити можливості Дональда Трампа щодо застосування подальшої військової сили проти Ірану без прямого дозволу законодавчого органу.
Попри політичне протистояння, настрої серед населення залишаються критичними. Нове опитування громадської думки продемонструвало, що 61% американців вважають рішення адміністрації розпочати військову операцію проти Ірану помилковим. Рівень несхвалення цієї війни вже порівнюють із показниками часів конфліктів у В’єтнамі та Іраку.
