Про це він повідомив у інтерв’ю виданню «Magyar Nemzet».
Відповідаючи на пряме запитання журналіста про те, чи може 2025 рік стати завершальним етапом «миру в Європі», угорський лідер підтвердив таку ймовірність. Він нагадав, що остання велика війна на континенті закінчилася ще у 1945 році, і відтоді минуло вісім десятиліть. За словами Орбана, протягом усього цього часу народи Європи від фатальних кроків стримував страх перед ядерною зброєю масового знищення, оскільки вважалося, що будь-яке пряме зіткнення неминуче призведе до глобальної катастрофи.
Однак сьогодні, на думку очільника угорського уряду, світ кардинально змінюється, а старі запобіжники перестають працювати. Він стверджує, що зараз відбувається масштабний перерозподіл фінансової, військової та політичної влади в глобальному масштабі, що саме по собі є провокативним фактором. Орбан пов’язує нинішнє військове напруження із загальним занепадом Західної Європи та Європейського Союзу, які втрачають колишній вплив і стабільність.
Угорський прем’єр висловив переконання, що Європа невпинно наближається до війни, проте приписав собі заслугу в уповільненні цього процесу під час останніх переговорів у Брюсселі. Ймовірно, Віктор Орбан мав на увазі свою позицію щодо блокування фінансової допомоги Україні, яку планували виділити за рахунок заморожених російських активів. Він заявив, що зупинив тих, хто намагався надати процесу ескалації «гіпершвидкості», хоча й визнав, що сам рух до конфлікту не припинився.
На завершення своєї думки політик знову розділив європейську спільноту на два табори: прихильників війни та прихильників миру. Орбан традиційно звинуватив керівництво Євросоюзу в бажанні розпалити вогонь війни, тоді як Угорщину назвав головним оплотом миролюбних сил. Він підкреслив, що наразі в Брюсселі домінують «провоєнні сили», що лише посилює ризики для безпеки всього континенту в найближчій перспективі.
Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.
Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.
Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.
До того ж, Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.