Про це повідомляє глава міністерства Олексій Соболєв, передає Інтерфакс-Україна.
Виступаючи на форумі «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека», міністр Олексій Соболєв зазначив, що уряд усвідомлює проблему кредитування, і зараз триває пошук рішення, де необхідну заставу або гарантію застави надасть певний суб’єкт.
Він підкреслив, що обсягу державної гарантії наразі недостатньо, оскільки вона обмежена умовами програми МВФ і використовується, зокрема, для критично важливих потреб, як-от закупівля газу. Водночас міністр повідомив про наявність європейських гарантій, які планується використати для подолання цих прогалин, особливо для підтримки підприємств, що зазнали руйнувань. Для вирішення проблеми кредитування створено робочу групу з Національним банком України (НБУ).
Група вже ухвалила рішення, які допомагають насамперед прифронтовим територіям, де ризики для банків є значно вищими. Соболєв вважає, що успішне розв’язання проблеми кредитування у прифронтових регіонах автоматично спрацює і на не прифронтових територіях.
Щодо рівних правил гри та детінізації, Соболєв наголосив, що уряд шукає технологічне рішення, яке не додасть додаткового адміністративного навантаження, але буде реалістичним для впровадження, щоб забезпечити однакову конкуренцію. Одним із ключових напрямів роботи є вивільнення українського капіталу, що перебуває у «сірій зоні», а також компенсація капітальних витрат через податки — цю ініціативу міністр назвав найбільш практичною. На його думку, легалізація активів дасть змогу бізнесу використовувати їх як заставу для отримання кредитів.
Зі свого боку голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підкреслив, що питання детінізації тісно пов’язане з євроінтеграційними прагненнями України.
«З таким рівнем „тіні“ у нас євроінтеграції точно не буде», — попередив він, додавши: «Але детінізація, рівні умови і правила гри — це те, що, власне, ми маємо забезпечити. І, безумовно, дерегуляція».
Очільник комітету наголосив, що успішне впровадження цих кроків зі створення рівних умов є необхідними для залучення масштабної фінансової допомоги, включно з програмою МВФ. Гетманцев підкреслив, що програма МВФ — це не лише про 8 мільярдів доларів, а й про «200 млрд репараційного кредиту», доступ до якого «підв’язаний» саме на політичні кроки зі створення рівних умов.
Крім того, Гетманцев нагадав, що з початку 2026 року почне діяти програма компенсації ставок за страховими ризиками для всієї країни. Водночас для страхування воєнних ризиків на прифронтових територіях через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) передбачено окрему програму з пільговою ставкою 0,5% та максимальним покриттям 10 мільйонів гривень на одного заявника.
На цю програму в бюджеті виділено 1 мільярд гривень, з можливістю розширення в разі її успіху. Також для аграріїв на прифронтових територіях змінено умови грантів для садівників і тепличних господарств: якщо для решти України бізнес має покривати 50% вартості об’єкта або обладнання, то для прифронтових територій цю частку знижено до 20%, а решту покриватиме держава.
Ці кроки співзвучні з пропозиціями міського голови Харкова Ігоря Терехова, який раніше наголошував на необхідності доступного кредитування, страхування військових ризиків через Національну установу розвитку (НУР) та інвестицій у логістику і кадрову політику для підтримки бізнесу в прифронтових регіонах.
