Врятували майбутнє: в Україні вшановують пам’ять ліквідаторів на Чорнобильській АЕС

За офіційними даними, з сотень тисяч ліквідаторів 10% загинули, а 165 тисяч стали інвалідами. Багатьох вразили онкологічні хвороби. У День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згадують героїчний вчинок тисяч людей, зокрема тих, хто взяв на себе перший і найстрашніший удар — працівників станції, пожежників, міліціонерів, медиків, військових, науковців…

«Ліквідатори пішли у саме серце ядерної небезпеки, розуміючи, що рятують не лише країну — вони рятують майбутнє. Їхня мужність і самопожертва стали щитом, який зберіг життя мільйонів людей», — зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.

На жаль радіоактивна загроза не зникла. Через десятиліття вона знову оживає. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські окупанти захопили ЧАЕС і Запорізьку АЕС — найбільшу в Європі.

А у лютому 2025 року росіяни вдарили «шахедом» по новому укриттю 4-го енергоблока. Це злочин, який ставить під небезпеку Україну, Європу та весь світ. Як і тоді, у далекому 1986-му, першими на місці небезпеки опинилися рятувальники: гасили пожежі після ворожих атак над об’єктом, який знову став точкою потенційної катастрофи.

«Ми робили й продовжуємо робити все, щоб не допустити трагедії… Світ має пам’ятати: безпека не дається просто так. За неї завжди стоять люди — сміливі, рішучі й віддані. Саме такими були ліквідатори Чорнобиля. Вічна пам’ять і вдячність!» — сказав Даник.

Як зазначив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, коли РФ здійснює атаки на енергетичний сектор і вдається до ядерних погроз, ми особливо усвідомлюємо мужність ліквідаторів Чорнобильської трагедії та їхню безмежну відданість.

«Зараз МВС продовжує оновлення Національного музею „Чорнобиль“, щоб зберегти та передати памʼять про героїзм ліквідаторів наступним поколінням. Шануємо наших героїв. Памʼятаємо їхній подвиг», — сказав Клименко у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Нагадаємо, за 100 кілометрів від Києва у місті Прип’ять, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці ЧАЕС у ході проєктного випробування турбогенератора пролунали два вибухи, які повністю зруйнували реактор.

Старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук загинув одразу під завалами, його колега інженер-наладник системи автоматики Володимир Шашенок помер через кілька годин у прип’ятській лікарні МСЧ-126 (медично санітарна частина), куди почали привозити перших постраждалих.

Радіація, що потрапила в атмосферу, вже за кілька годин досягла Швеції та Фінляндії, а на ранок наступного дня накрила інші європейські країни. Влада до останнього приховувала масштаби аварії, адже це суперечило б радянській пропаганді про безпечний мирний атом і наймогутнішу у світі державу з передовою наукою та найнадійнішою технікою.

Ліквідатори ціною власного здоров’я та життя захистили Україну і світ від більш серйозних наслідків техногенної катастрофи.