Масниця – це свято, яке прив’язане до святкувань Великодня та Великого посту, дати яких змінюються. Сиропусний тиждень щороку проходить в різні дні.  завжди починається за 56 днів до Паски і триває тиждень. Цього року Воскресіння Христове припадає на 20 квітня, отже, Масниця 2025 триватиме з 24 лютого по 2 березня.

Масляна vs Масниця

Масляна та Масниця – це дві назви одного й того ж свята, яке відзначають у слов’янських народів перед Великим постом. У сучасній українській мові більш поширена назва Масниця, тоді як Масляна є русифікованим варіантом.

Основні відмінності:

  • Масниця – автентична українська назва, яка відображає традиції свята в українській культурі. Вона походить від слова “масний” і пов’язана з вживанням жирної їжі перед постом.
  • Масляна – більш популярна в російській традиції назва свята, яка активно використовувалася в радянський період і закріпилася в пострадянських країнах.

В Україні здавна святкували Масницю з варениками з сиром, млинцями, гуляннями, обрядами на проводи зими та закликання весни. У той час як у Росії основною стравою стали бліни (млинці), в Україні частіше готували вареники, гречані млинці та інші традиційні страви.

Загалом, Масниця – це більш автентичний український термін, який нині все частіше використовується для відродження національних традицій. Окрім Масниці, існують й інші терміни – Колодій, Сиропуст, Сирний чи Бабський тиждень.

Кожен день Масниці має свою назву і традиції:

  • понеділок – перший день Масляної називається «Зустріч» і тому заведено запрошувати до себе найближчих, пригощати їх смаколиками;
  • вівторок – другий день має назву «Загравання» і присвячений веселим забавам, катанням на санках;
  • середа – третій день свята називається «Ласунка», коли кожен гість має отримати свою порцію пригощань млинцями;
  • четвер – четвертий день називається «Розгуляй», коли гучні святкування мають тривати від ранку до вечора;
  • п’ятниця – п’ятий день має назву «Тещині вечірки», коли зять запрошує в гості й пригощає батьків дружини;
  • субота – шостий день називається «Посиденьки зовиці», коли невістка запрошує до в гості рідних батьків та батьків чоловіка;
  • неділя – сьомий день називається «Прощеною неділею», коли треба попросити пробачення у тих, перед ким ми завинили. В останній день Масляної також спалюють ляльку з соломи.

Головні традиції та обряди Масниці

Масниця споконвіку була наповнена різноманітними традиціями та обрядами, що символізують прощання із зимою та зустріч весни.
Основними з них є наступні.

Млинці

Вони уособлюють сонце, що повертається, та весняне тепло. Випікання та споживання млинців протягом Масниці – це давній обряд, що символізує поклоніння сонцю та заклик весни. Рецептів млинців існує безліч – на молоці, воді, кефірі, з різноманітними начинками – від сиру та м’яса до варення та меду. Кожна господиня намагається здивувати своїх близьких та гостей найсмачнішими млинцями.

Вареники

Саме вареники, а не млинці були символом свята. Зокрема форма вареника асоціюється з місяцем. У протиставлення млинцю-сонцю, вареник символізує нічне світило, доповнюючи сонячну символіку млинців. Крім того, вареники, особливо з сиром – традиційною начинкою для Масниці, – символізують ситість, достаток та можливість насолодитися смачною та поживною їжею перед постом.

Колодій

У давнину особлива увага під час Масниці приділялася паруванню молоді та створенню нових сімей. Колодій – це обряд, пов’язаний з ушануванням пар та закликанням до шлюбу. Молодим парубкам, які ще не одружені, чіпляли колодку (дерев’яну палицю) як символ того, що вони ще не знайшли собі пару. Звільнитися від колодки можна було відкупившись – пригостивши дівчат та інших учасників обряду. Цей обряд був формою жартівливого заохочення молоді до створення сімей та продовження роду.

Спалювання опудала зими – Марени

Один з найяскравіших та найсимволічніших обрядів Масниці. Це опудало у різних регіонах України називають по-різному: Марена, Коструб, Соломаха тощо. Воно виготовлене з соломи та одягнене у старий одяг, символізує зиму, холод та все відмерле. У неділю, в останній день Масниці, це опудало урочисто спалюють на вогнищі, проводжаючи зиму та закликаючи весну, тепло та нове життя.

Прощена неділя

Останній день Масниці називається Прощена неділя. У цей день, вже за християнською традицією, віряни просять пробачення один в одного за всі образи та гріхи, щоб вступити у Великий піст з чистим серцем. Традиційно в Прощену неділю заведено ходити в гості до рідних та близьких, просити вибачення та прощати образи. Цей день наповнений атмосферою примирення, духовного очищення та підготовки до покаяння.

Народні гуляння, ігри та забави

У містах та селах до 24 лютого 2022 року часто організовували ярмарки, концерти, театралізовані вистави, спортивні змагання, катання на санях та конях. Зараз це теж є, але в менших масштабах через повномасштабне вторгнення РФ.

Що заборонено робити на Масницю

У свято веселощів важливо пам’ятати про обмеження, які діють протягом тижня:

  • роботи по дому рекомендується виконувати лише протягом перших трьох днів, а з четверга до неділі краще утриматися від фізичної праці, за винятком готування;
  • не залишайтеся вдома самотніми під час Масляного тижня – це час для радісних прогулянок та розваг: наші предки не схвалювали самітності в цей період;
  • не відмовляйте гостям, якщо вони бажають вас відвідати. Крім того, не забувайте, що ви також можете відвідати когось, адже візити гостей – важлива традиція цього свята;
  • утримуйтеся від переїдання, яке у християнстві вважається гріхом (особливо в тиждень, що передує Великому посту).

Прикмети

  • Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться – будуть труднощі;
  • хто на Масницю на частування скупиться, той за рік розориться;
  • першим млинцем згадують покійних родичів;
  • чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року;
  • якщо зятю припали до душі тещині млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні;
  • несподівані гості на Масницю – щастя у домівці.