У видавництві “Ранок” відреагували на критику підручника з історії України для 11 класів. Зауваження зокрема стосувалися вибірковості висвітлених тем та можливого негативного впливу на учнів. Свою позицію видавництво оприлюднило на своєму офіційному сайті.

“Ранок” заявило, що у підручнику “Історія України. 11 клас” авторів Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та співавтора Акіма Галімова “відсутні будь-які наративи чи прояви російської пропаганди”.

“Ми чітко зазначаємо, що цю війну почала Росія, а мета її агресії – знищення української державності та української нації. Прикро, що не всі змогли зрозуміти контекст та розпізнати причину від привода”, – йдеться у повідомленні.

У видавництві пояснили, що додати розділ про повномасштабне вторгнення в підручник для одинадцятикласників було свідомим рішенням, адже ця тема є актуальною.

Керівництво також запевняє, що при роботі над підручником команда ретельно відбирала ілюстративний матеріал для нього.

“Ми усвідомлюємо, наскільки важкою є тема війни для багатьох людей і як важливо правильно доносити цю інформацію в той час, коли наша боротьба за незалежність ще триває. Команда видавництва «Ранок», більша частина якої мешкає та працює в Харкові, розуміє це як ніхто інший.

Карти воєнних дій, детальні інфографіки та схеми, додаткові фото та факти – усе це з’явиться в підручниках пізніше. Як хтось правильно зауважив, це має бути тільки тоді, коли вся інформація буде опрацьована та систематизована істориками”, – зазначили у видавництві.

Генеральний директор видавництва Ранок Віктор Круглов наголосив, що підручники перед конкурсним вибором проходять ретельну перевірку, і «ніхто зверху не давав жодних вказівок».

На підручник звернула увагу вчитель історії Марія Воротило. За її словами, підручник почали роздавати в школах наприкінці березня, хоча вже через два місяці діти складатимуть НМТ. А цьогоріч на тестуванні можуть бути запитання щодо вторгнення. Вона зауважила, що книжка закінчується подіями минулого року. Тобто викладений матеріал “проходить по всіх їхніх (дитячих – ред.) тригерах”.

На її думку, незрозуміло, за якими критеріями автори підручника обирали теми для обговорення.

“От, наприклад, ви всі прекрасно пам’ятаєте НЕ підготовку до війни. Пам’ятаєте, як з осені 2021 року всі бігали, хвилювались, нервували через чутки. Як активізувались ТРО, скільки було навчань. І яка спокійна була влада – із шашликами, планами на Великдень…” – написала фахівчиня.

Також вона зазначила, що підручнику бракує карт, інформації про військових, волонтерів, а також історій загиблих.

Питання до підручника виникли й у генеральної директорки Музею Голодомору Лесі Гасиджак. Жінка звернула увагу на одного з його авторів – Акіма Галімова.

“Я не розумію, як “український журналіст, сценарист, продюсер, пропагандист, автор документально-історичних проєктів” (це цитата-регалії з “Вікіпедії”, тобто не “історик”) може бути автором підручника з історії України”, – йдеться у дописі Гасиджак.

Акім Галімов висловив думку, що медійник чи журналіст може бути залучений до роботи над створенням підручника.

 

“Більше того, саме така синергія разом з фаховими істориками дає щось нове, на що є запит. Таким вийшов і наш підручник. Загалом, це дуже добре, коли медійники знаходять свою нішу і системно в ній працюють. Долучаються до процесів, які змінюють країну”, – написав медійник.

Також чоловік зазначив, що події 2022-2024 року мають бути в підручнику.

“Ми говоримо про 11 клас, по факту про дорослих людей, з якими потрібно це обговорювати. Я вважаю, що урок разом із вчителем – це якраз і є те безпечне середовище, де треба говорити. Але знову ж таки, це питання, про яке мають дискутувати історики, вчителі, МОН. Без емоцій, без маркування “зрада”/”не зрада”, – пояснив Галімов.

Акім Галімов відреагував на зауваження вчительки. «Вважаю правильним відреагувати на допис вчительки історії Марії Воротило, з якого все почалося. Я вибрав з нього те, що, на мою думку, є конструктивною критикою… а скоріше навіть тезою, яку можна конструктивно обговорювати. Про те, чи мають бути події 2022−2024 року в підручнику. На мою субʼєктивну думку, мають. Ми говоримо про 11 клас, по факту про дорослих людей, з якими потрібно це обговорювати. Я вважаю, що урок разом із вчителем — це якраз і є те безпечне середовище, де треба говорити. Але знову ж таки, це питання, про яке мають дискутувати історики, вчителі, МОН. Без емоцій, без маркування „зрада”/”не зрада“. Замовляйте підручник, подивіться його, потім можете дати оцінку. Коли даємо оцінку не читавши, стаємо обʼєктом маніпуляцій. Бо хтось вже зробив висновки за нас», — зазначив Галімов.

Юрій Ніколов, редактор Наші гроші, знайшов, що підручник коштує 546 грн, і в грудні їх замовили на понад 11 млн грн.

“Реформаторська діяльність Зеленського. Недоторканість та закон про імпічмент. Норм. Але мене зачепило “Велике будівництво”. “За два роки реалізації програми Україна отримала майже 14 тис. км нових шляхів, а це майже 40% доріг державного значення, і майже 500 мостів та переходів”. Звучить, як успіх. Але є нюанс, – пише про підручник колишня журналістка BBC Оксана Тороп. – На цю програму постійно виділяли нові і нові мільярди, забиваючи на армію та правоохоронні органи. Воно вже тоді було зрозуміло, що Володимир Олександрович хоче увійти в історію як президент, який нарешті побудував в цій країні дороги. Що ж тут поганого, да? Але завжди важливий контекст. Над усіма нами нависала значно страшніша загроза, яку Банкова вперто не хотіла помічати”.

У підручниках є окремі глави про президентство Володимира Зеленського та повномасштабне вторгнення РФ. У розділі про президента згадуються запроваджені санкції, запуск ринку землі, оновлення інфраструктури, а також програма «Велике будівництво».

У розділі про вторгнення є фото Зеленського, Єрмака й Подоляка з кадру відео 25 лютого 2022 року, де вони повідомили, що залишаються в Києві. Учням запропоновано завдання — висловити думку про значення цього кроку для стійкості країни.

Загалом у підручнику близько 10 фото президента з різних подій.