Про це заявив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.
«Сьогодні рівно три роки, як набув чинності закон про локалізацію. Це закон, з якого фактично почалась кардинальна зміна державної економічної політики, яку сьогодні всі знають під назвою “Зроблено в Україні”», – написав він у Facebook.
За словами Кисилевського, закон про локалізацію, який набув чинності у липні 2022 року, коли українська промисловість переживала «глибокий нокдаун» через вторгнення, дозволив галузям економіки спочатку перезапуститися, а потім відновити повноцінну роботу завдяки законодавчому пріоритету для вітчизняного виробника на державних тендерах.
У 2023-2024 роках локалізація почала працювати як стимул для інвестицій у нові види продукції. Нардеп навів приклади успішної локалізації в машинобудівній галузі:
- Чернігівський автозавод сертифікував свій перший електробус.
- Черкаський та Запорізький автозаводи інвестували у виробництво місткіших пасажирських автобусів.
- Кременчуцький «Альфатекс» розпочав великовузлову збірку вантажівок.
- Броварська компанія «ТДС», що починала як імпортер, виробила власний телескопічний навантажувач.
«Це лише деякі приклади результативності політики локалізації. Цього року її затребуваність підкреслила заявка від виробників ще 25 видів товарів на розширення локалізації – уряд та Верховна Рада підтримали це рішення», – зазначив Кисилевський.
На його думку, без політики локалізації Україна «напевно втратила б виробництво автобусів і трамваїв, комунальної та спецтехніки, трансформаторів та електрообладнання».
Нагадаємо, уряд України підтримав проєкт закону, який відновлює конкурсний відбір на посади державної служби. Цей процес був тимчасово призупинений із травня 2022 року з міркувань безпеки через повномасштабне вторгнення.
