Про це пише AP News.

«Величезні запаси казначейських облігацій США в Японії можуть стати картою на столі в переговорах про тарифи з адміністрацією Трампа», – заявив міністр фінансів Кацунобу Като 2 травня на національному телеканалі TV Tokyo. «Використовувати її чи ні – це буде окремим рішенням», – додав він.

За словами міністра, Японія тримає трежеріс не для «підтримки США», а на випадок надзвичайної ситуації, коли треба забезпечити ліквідність валютної інтервенції. А це потрібно, щоби підтримати курс ієни. Японія вважається найбільшим власником казначейських облігацій США. За даними міністерства фінансів Японії, станом на кінець березня валютні резерви становили $1,2725 трлн.

Японія не зацікавлена укладати угоду зі США

Коментар Като пролунав після того, як головний торговий переговорник Японії міністр економіки Ресей Аказава приїхав ні з чим із Вашингтона. Акадзава заявив, що Японія не має наміру укладати угоду зі США, якщо тарифи не будуть переглянуті. Він вказав на масштаби кризи, яка починає охоплювати автомобільну промисловість Японії після введення 25% тарифів на імпорт у США.

«Голова автовиробника, з яким ми говорили, розповів, що його компанія зазнає збитків у розмірі 1 млн доларів щогодини», – повідомив він журналістам. І хоча 6 травня в Мадриді Като заявив про відмову використовувати загрозу продажу казначейських облігацій США як тиск на переговорах щодо тарифів, але сигнал Вашингтону вже пролунав.

За два тижні у квітні після оголошення про тарифи японські пенсійні фонди та банки перебалансували свої портфелі через різке падіння американських акцій, що порушило розподіл їх активів. Вони продали трежеріс на 20 млрд доларів і купили японські активи, підтримавши до того ж йєну.

Наслідки для США будуть катастрофічними

США залежать від решти світу у фінансуванні свого державного боргу – зараз він становить $36 трлн і продовжує зростати. Якщо найбільший власник боргу Японія почне скидати трежеріс у великих розмірах, різко злетить дохідність за відсотковими ставками держоблігацій. А чим вищі відсоткові ставки, тим вища вартість обслуговування американського держборгу, тим складніше фінансувати соціальне забезпечення, тим вища ставка за іпотекою і тим ближча рецесія. Як сказав Като, у США «багато відбувається на тлі потрійного спаду» – одночасного продажу акцій, державних облігацій та долара.

США поки що не в дефолті, хоча є дефіцит державного бюджету та дефіцит поточного рахунку, бо долар США є резервною валютою. Але зараз інвестори тікають із долара, сумніваючись, що США зможуть обслуговувати свій держборг. Вони вкладаються в золото, біткоїн та національні активи. Тому президент США Дональд Трамп зрештою і оголосив перерву на 90 днів на введення тарифів.

Якщо подивитися на власників казначейських облігацій США, то найбільший ризик становлять рішення Канади, Франції, Німеччини, вкладення яких у трежеріс, якщо скласти, більші за вкладення Китаю або Японії. І саме зараз Трамп із ними політично «на ножах». А Китай, який тримає близько $760 трлн. американського боргу (у листопаді 2024 року було $768 трлн – «Главком»), і зовсім давно тікає з трежеріс, скоротивши за п’ять років свої вкладення на третину.

Раніше головний переговорник Японії висловив сподівання досягти торговельної угоди зі США в червні, хоча ЗМІ повідомляють про розбіжності між сторонами щодо ключового питання — експорту японських автомобілів.