Про це повідомила віцепрезидентка Єврокомісії Тереза Рібера, передає Bloomberg.
Ситуація з енергопостачанням ускладнюється тим, що після відмови від російського палива Європа стрімко наростила закупівлі американського ЗПГ. Торік у межах торгової угоди з Вашингтоном ЄС зобов’язався придбати енергоносії зі США на суму 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Проте Тереза Рібера наголосила, що бути залежним від будь-якої однієї країни світу — це стратегічна помилка, і Європа має бути дуже обережною, щоб не замінити одну залежність іншою, навіть якщо йдеться про союзників.
На настрої в Брюсселі суттєво впливає позиція президента США щодо Гренландії. Попри обіцянки не використовувати силу, рамкові домовленості США з НАТО передбачають розміщення американських ракет на острові та розширення видобутку корисних копалин для протидії впливу Китаю. Це створює додатковий тиск на європейських політиків, які побоюються, що енергетичні контракти можуть стати інструментом політичного шантажу або запровадження нових тарифів проти країн ЄС.
Згідно з оцінками експертів, якщо поточні тенденції збережуться, частка американського газу в імпорті ЄС може зрости до 80% уже до 2030 року.
Міністр енергетики ЄС Ден Йоргенсен підтримав цю стурбованість, заявивши, що Європа повинна виробляти набагато більше власної енергії. Це єдиний спосіб забезпечити безпеку та досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, не підпорядковуючи свою економіку інтересам зовнішніх гравців.
У підсумку, 2026 рік стає критичним періодом для енергетичного самовизначення Європи. Брюссель намагається збалансувати необхідність у надійних постачаннях палива з потребою у збереженні стратегічної автономії.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе ЄС знайти нових партнерів та наростити власні потужності швидше, ніж завершиться термін дії масштабних контрактів із Вашингтоном.
