Європейський Союз у 2025 році імпортував із Росії 5,08 млн тонн продукції гірничо-металургійного комплексу, попри дію санкцій, повідомляє GMK Center в інфографіці.
Вартість цих поставок склала близько €2,08 млрд. Хоча обсяги імпорту зменшилися на 4,8% у порівнянні з попереднім роком, вони залишаються значними. Найбільшу частку поставок — 73% — становили сталеві напівфабрикати. Їхній імпорт зріс на 18,3% і досяг 3,72 млн тонн, а витрати європейських компаній на таку продукцію склали €1,63 млрд.
Найбільшими покупцями російських напівфабрикатів серед країн ЄС стали Бельгія — 1,29 млн тонн, Італія — 836,7 тис. тонн та Чехія — 826,4 тис. тонн.
Поставки цих матеріалів до ЄС залишаються можливими завдяки перехідному механізму санкцій. Для окремих видів продукції, зокрема слябів, діють поетапні квоти, які дозволяють імпорт до 30 вересня 2028 року.
Крім того, у 2025 році ЄС імпортував з Росії 696,9 тис. тонн чавуну, хоча поставки здійснювалися лише у першому кварталі до набуття чинності нових обмежень. Майже весь цей обсяг отримала Італія.
Ще 584,6 тис. тонн становили поставки заліза прямого відновлення (DRI), основними покупцями якого стали Італія та Бельгія.
Водночас імпорт російської залізної руди та феросплавів до ЄС майже припинився, тоді як поставки брухту чорних металів, навпаки, зросли на 58,7% і досягли 74 тис. тонн.
Попри санкційну політику, російські метали продовжують займати помітну частку європейського ринку. Це відбувається на тлі слабкого попиту в самій європейській металургії та зростання імпорту сталі до рекордної частки у 27% від споживання.
Водночас альтернативою для ЄС можуть бути поставки з України. У 2025 році українські компанії експортували до Євросоюзу 2,65 млн тонн прокату та 987 тис. тонн напівфабрикатів, а постачання українського чавуну зросли до 568 тис. тонн.
Нагадаємо, виявлено понад 6 тисяч іноземних компаній, які постачають товари підсанкційним фірмам РФ, що працюють на оборонку. Близько двох третин таких поставок забезпечують компанії з Китаю, Туреччини, Індії та ОАЕ.
