Про це повідомляє «Європейська правда».
У Брюсселі підготували юридично нетиповий, але потенційно дієвий механізм, який дозволяв оминути формальне вето Будапешта. Згідно з погодженим планом, до якого були залучені Єврокомісія, президент Європейської ради Антоніу Кошта та низка держав-членів (зокрема Данія, яка головує в Раді ЄС), відкриття переговорного кластера мало відбутися 18 липня без проведення голосування — в рамках засідання Ради ЄС із загальних питань.
Суть підходу полягала в тому, що установчі документи ЄС не містять вимоги про одностайність при ухваленні технічних проміжних рішень, як-от відкриття кластерів. Таким чином, Єврокомісія мала підстави діяти самостійно, адже після старту переговорів з Україною у 2023 році держави-члени надали їй відповідні повноваження. За даними видання, перша розмова про цей варіант відбулася на найвищому рівні в Гаазі під час саміту НАТО. Останній раунд перемовин з керівництвом Єврокомісії та Євроради пройшов у Римі 10 липня. Після цього комісарка Марта Кос заявила, що впевнена у відкритті всіх розділів переговорного процесу з Україною.
Втім, на тлі досягнутих домовленостей сталися події, що викликали здивування у європейських колах. Зокрема, уряд України порушив закон про Бюро економічної безпеки, відхиливши кандидата, обраного через прозорий конкурс за підтримки ЄС. Крім того, у голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна провели обшуки без відповідної санкції суду.
У підсумку стало відомо, що Данія не включила питання про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного зустрічі 18 липня. Декілька джерел «ЄП» зазначають, що основні труднощі були саме внутрішньоєвропейськими. Брюссель намагався уникнути ситуації, в якій одна з ключових країн ЄС відкрито виступить проти цього рішення.
Паралельно деякі столиці вважали за доцільне доопрацювати механізм і перенести ухвалення рішення на вересень. В останньому інтерв’ю на посаді віцепрем’єрка Ольга Стефанішина підтвердила, що план відкриття переговорів 18 липня справді існував. Вона також поклала відповідальність за його зрив на ЄС — частково пов’язавши з цим і свою відставку.
Проте, згідно з інформацією видання, ця версія не знаходить підтвердження. Станом на 14 липня, коли стало відомо про рішення Зеленського змінити відповідального за євроінтеграцію в уряді, джерела «ЄП» у Брюсселі запевняли, що процес йде позитивно і є всі підстави очікувати дипломатичного успіху — зокрема, відкриття переговорного кластера.
