Про це повідомив аналітичний центр «GMK Center».
Основну частину російського експорту до країн ЄС традиційно склали сталеві напівфабрикати (сляби). За звітний період європейські компанії закупили 3,19 мільйона тонн цієї продукції на суму близько 1,4 мільярда євро.
Ключовими споживачами російської сталі залишаються Бельгія, Італія, Чехія та Данія, де місцеві прокатні заводи історично налаштовані на роботу саме з російською заготовкою. Крім того, значні обсяги імпорту припали на чавун — за 11 місяців його було ввезено 697 тисяч тонн, головним чином до Італії, Латвії та тієї ж Бельгії.
Така ситуація стала можливою завдяки тривалим перехідним періодам та квотам, які були закладені в попередні санкційні пакети.
Зокрема, повна заборона на імпорт російських слябів мала набути чинності ще раніше, проте під тиском європейських металургійних лобістів, які побоювалися зупинки заводів та дефіциту сировини, дію винятків було продовжено до 2028 року. Це дозволяє російським металургійним гігантам не лише зберігати свою присутність на преміальному європейському ринку, а й отримувати стабільні валютні надходження для підтримки воєнної економіки РФ.
Експерти зауважують, що хоча загальні витрати ЄС на російський метал дещо знизилися порівняно з минулим роком через падіння світових цін, фізичні обсяги поставок у деяких сегментах, наприклад, у напівфабрикатах, навіть зросли на 9,9 %. Окрім сталі, спостерігається і несподіване збільшення імпорту брухту чорних металів.
Такі тенденції вказують на обмежену ефективність поточних санкційних механізмів, які фактично дозволяють європейському бізнесу «легально» обходити політичні обмеження.
На тлі цієї статистики Європейський парламент та Комітет із міжнародної торгівлі (INTA) наприкінці січня 2026 року виступили з ініціативою щодо негайного включення повної заборони на імпорт російської сталі до майбутніх захисних заходів ЄС.
Очікується, що новий 20-й пакет санкцій, який наразі розробляється, може нарешті скасувати наявні преференції для російських металургів та закрити лазівки, що дозволяли європейським заводам отримувати російську сировину за квотами.
