Про це йдеться в офіційному рішенні ЄСПЛ.
Павло Вовк звернувся до Європейського суду зі скаргою на дії Національного антикорупційного бюро України, звинувачуючи відомство в організованій кампанії з його дискредитації.
Екссуддя стверджував, що оприлюднення фрагментів аудіозаписів, зроблених у його кабінеті, порушило презумпцію невинуватості та завдало непоправної шкоди його діловій репутації. На думку позивача, такі дії правоохоронців мали на меті чинити тиск на судову владу та створити в суспільстві стійке враження про його винуватість ще до офіційного вироку суду.
Розглядаючи матеріали справи, колегія суддів ЄСПЛ встановила, що Павло Вовк обрав хибний шлях захисту своїх інтересів на національному рівні. Замість того, щоб звернутися з цивільним позовом про захист честі, гідності та ділової репутації до українських судів, він подав заяву до Державного бюро розслідувань.
Суд наголосив, що цивільно-правові засоби захисту є ефективним інструментом у таких випадках, і оскільки ексголова ОАСК ними не скористався, його заява до Страсбурга є передчасною та не підлягає розгляду по суті.
Нагадаємо, що резонансна справа щодо керівництва ОАСК розпочалася ще у 2020 році, коли НАБУ оприлюднило так звані «плівки Вовка». На цих записах зафіксовано розмови суддів про ухвалення замовних рішень, втручання в роботу державних органів та спроби узурпації судової влади в країні.
Павло Вовк тривалий час ігнорував судові засідання та виклики на допити, заявляючи, що не визнає статус підозрюваного, що зрештою призвело до ліквідації Окружного адмінсуду Києва за ініціативи президента Володимира Зеленського.
Наразі Павло Вовк залишається фігурантом кримінальних проваджень в Україні, а матеріали справи щодо створення злочинної організації в ОАСК передані до суду.
Рішення ЄСПЛ фактично позбавляє екссуддю можливості використовувати міжнародний майданчик для політичних заяв про «переслідування» до завершення всіх юридичних процедур у національних судах.
