Про це повідомили головна речниця Єврокомісії Паула Піньо та речниця з питань енергетики Анна-Кайса Ітконен під час брифінгу в Брюсселі, передає ЄП.

Ситуація загострилася після того, як Рада ЄС 26 січня 2026 року остаточно схвалила план REPowerEU, що передбачає припинення закупівель російського скрапленого газу до кінця 2026 року, а трубопровідного — до 30 вересня 2027 року.

Угорський прем’єр Віктор Орбан назвав це рішення «юридичною хитрістю» та «незаконним втручанням у національну компетенцію», оскільки воно було ухвалене кваліфікованою більшістю, а не консенсусом, що позбавило Угорщину права вето. Представники Єврокомісії, своєю чергою, заявили, що за цим законодавством стоїть «міцна юридична робота», і вони готові до будь-яких судових викликів.

Анна-Кайса Ітконен підкреслила, що Європейський Союз прагне уникати судових позовів між державами-членами та центральними органами влади, тому Брюссель продовжуватиме діалог з Угорщиною та Словаччиною.

Обидві країни наразі залишаються найбільш залежними від російського палива через своє географічне розташування та відсутність прямого виходу до моря. Проте в Єврокомісії наголошують, що для таких специфічних ситуацій були передбачені механізми адаптації, і позиція Угорщини не повинна гальмувати «історичний момент» остаточного розриву енергетичних зв’язків з агресором.

Водночас у Брюсселі нагадали, що Угорщина та Словаччина мають подати власні плани диверсифікації до 1 березня 2026 року. Відмова виконувати загальноєвропейські правила може призвести до значних штрафів та обмеження доступу до фондів ЄС.

Юридична битва у Європейському суді справедливості, за прогнозами експертів, може тривати роками, проте це не зупинить дію самого закону, який набуває чинності вже найближчим часом.

У підсумку, 2026 рік стане визначальним для єдності енергетичної політики ЄС. Єврокомісія демонструє рішучість довести справу до кінця, розглядаючи відмову від газу РФ не просто як торговельне рішення, а як фундаментальний елемент європейської безпеки.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть Будапешт та Братислава знайти реальні альтернативи постачанням до встановленого дедлайну, чи оберуть шлях тривалої правової конфронтації з Брюсселем.