Про це пише Financial Times.
“Те, що відбувається в одному секторі економіки, може поширюватися на все суспільство“, – сказав єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.
За словами єврокомісара, країни ЄС мають реагувати “у межах наявного фіскального простору”.
Удари США по Ірану підштовхнули ціни на нафту і газ у Європі приблизно на 60% та створили ризики дефіциту дизельного й авіаційного пального. Конфлікт, за словами Йоргенсена, “несе, на жаль, значний ризик прискорення інфляції з усіма негативними наслідками”.
Посадовці, обізнані з переговорами між Брюсселем і національними міністерствами фінансів, зазначають, що Єврокомісія закликає до “координації та обережності” щодо будь-яких заходів для пом’якшення тиску високих цін на енергію.
У ЄС побоюються, що цей конфлікт може спричинити третю економічну кризу за шість років – після пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, які вимагали масштабних стимулювальних програм і збільшили державний борг.
Співвідношення сукупного державного боргу до ВВП у ЄС зросло з 77,8% наприкінці 2019 року до 82,1% у третьому кварталі 2025 року (за останніми доступними даними).
“Цілеспрямована державна політика може допомогти пом’якшити шок, зменшуючи попит на енергію та компенсуючи витрати домогосподарствам із низькими доходами“, – заявила в березні президентка ЄЦБ Крістін Лагард.
Водночас вона застерегла, що “широкі й необмежені заходи” можуть мати зворотний ефект, надмірно стимулюючи попит і розкручуючи інфляцію. Вона закликала зосередитися на “тимчасових, цільових і адресних” кроках.
