Про це йдеться у журналі Ради ЄС.
Рішення про включення РФ до «чорного списку» було ухвалене Єврокомісією ще на початку грудня 2025 року, проте воно набрало чинності лише сьогодні, після завершення періоду розгляду в Європарламенті та Раді ЄС.
Основною причиною для такого жорсткого кроку стали виявлені стратегічні недоліки в російському законодавстві, зокрема відсутність незалежності фінансової розвідки, непрозорість даних про бенефіціарних власників та безконтрольне використання криптоактивів для обходу санкцій.
Оскільки такі країни, як Китай, Індія та ПАР, тривалий час блокували внесення Росії до глобального списку FATF, Євросоюз вирішив діяти суверенно для захисту власної фінансової системи.
На практиці це рішення означає запровадження режиму «посиленої належної перевірки» (enhanced due diligence) для всіх транзакцій, що мають відношення до Росії. Європейські банки та інші фінансові інституції тепер зобов’язані детально розслідувати джерела походження коштів, кінцевих вигодонабувачів та справжню мету будь-якого платежу.
Це неминуче призведе до значних затримок у проведенні операцій, масових відмов у обслуговуванні рахунків російських резидентів та компаній, а також до додаткових витрат на комплаєнс для європейського бізнесу, що досі зберігає певні зв’язки з російським ринком.
Такий статус робить Росію фінансовим «ізгоєм» на одному рівні з Північною Кореєю та Іраном у сприйнятті західних інвесторів. Очікується, що це призведе до подальшого виходу іноземних капіталів із проєктів, де задіяні російські гроші, та ускладнить роботу «сірих» схем імпорту через треті країни.
Для російської економіки це означає черговий виток подорожчання зовнішніх запозичень та логістики, що на тлі падіння нафтових доходів на початку 2026 року створює критичне навантаження на державний бюджет.
