Про це повідомило Міністерство культури.
Так, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту включив 19 українських об’єктів до Міжнародного списку культурної спадщини під посиленим захистом.
Під час засідання заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар наголосила, що Україна послідовно виконує положення Гаазької конвенції 1954 року та її протоколів і стала першою державою, яка успішно застосувала механізм спеціального моніторингу у період війни.
Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції Ліна Дорошенко назвала розширення списку стратегічним кроком у захисті культурної спадщини. Вона підкреслила, що надання статусу посиленого захисту під час активних бойових дій стало унікальним прикладом дотримання міжнародного гуманітарного права.
Після ухваленого рішення у переліку налічується вже 46 українських об’єктів, що робить Україну однією з держав із найбільшою кількістю культурних пам’яток, які перебувають під найвищим рівнем міжнародного захисту.
До списку внесено:
Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровський);
Успенський собор (Харків);
Борисоглібський собор (Чернігів);
Харківський драмтеатр ім. Т. Шевченка;
Кірха Святого Павла (Одеса);
Садиба Л.Є. Кеніга — палац (Тростянець, Сумщина);
Мовчанський монастир (Путивль);
Покровська церква (Харків);
Приморські сходи (Одеса);
Воскресенська церква (Суми);
Кирилівська церква (Київ);
Спасо-Преображенський собор (Суми);
Троїцький собор (Суми);
Городище літописного Іскоростеня (Житомирщина);
Археологічний комплекс «Острів Байда» (Запоріжжя);
Одеський музей західного і східного мистецтва;
Одеський національний художній музей;
Одеська наукова бібліотека;
Музей мистецтв Прикарпаття (Івано-Франківськ).
Довідка:
Кирилівська церква — одна з найстаріших святинь Києва, заснована в середині XII століття (орієнтовно 1139–1146 роки) великим князем Всеволодом Ольговичем.
Споруда є унікальним поєднанням давньоруської архітектури та надбань пізніших епох — реконструкції XVII–XVIII століть надали їй рис українського бароко, водночас зберігся первісний план і внутрішня структура храму.
Усередині церкви збереглися цінні середньовічні фрески XII століття — одна з небагатьох пам’яток живопису часів Київської Русі, яка дійшла до нашого часу. Протягом віків храм виступав як родинна усипальниця княжого роду Ольговичів.
Сьогодні Кирилівська церква входить до складу національного заповідника і є одночасно музеєм і діючим храмом — її визнано пам’яткою архітектури і монументального живопису національного значення.
