Про це повідомляє Суспільне Культура.
Центральна тема цьогорічного фестивалю “Прості конструкції” досліджує базові опори, які допомагають суспільству триматися в умовах хаосу, війни та невизначеності. У програмі — десятки фільмів з усього світу, серед них чимало українських прем’єр і стрічок, що вже відзначені на престижних фестивалях.
“Тема цьогорічного Docudays UA — «Прості конструкції», і нам здається, що це добра підказка для глядачів та глядачок. Не треба старатися одразу охопити всю велику програму. Почніть із простої конструкції: один фільм, якась подія, одна тема, яка вам близька. А далі з цих маленьких виборів поступово складеться ваш власний фестивальний маршрут. Це може бути українська стрічка про нашу силу триматися, подія про пам’ять чи деколонізацію, документальний перформанс на лівому березі, куди фестиваль доїде вперше, фільм з “Архіву війни” або онлайн-показ у Docuspace. Головне — аби вам було комфортно і цікаво”, — розповіла Суспільному про цьогорічний фестиваль Дар’я Аверченко, директорка комунікаційного департаменту.
Основні покази відбудуться у двох київських кінотеатрах:
- “Жовтень” (вул. Костянтинівська, 26);
- Kino42 (вул. Костянтинівська, 11).
Лекторій просто неба Rights Now! проходитиме на майданчику біля кінотеатру “Жовтень”.
Також частина програми буде доступна онлайн на платформі Docuspace.
Цьогоріч фестиваль уперше вручить Премію пам’яті Віктора Ониська за найкращий монтаж українського документального фільму — нову нагороду, засновану на честь режисера монтажу, військового та друга фестивалю, який поліг на фронті у 2022 році. Переможець або переможниця премії отримає грошову винагороду в розмірі 1000 євро від ARTE.
Детальний розклад сеансів можна подивитися на сайті фестивалю. Квитки та абонементи також вже в продажу.
Міжнародний конкурс “Docu/Світ”
До міжнародного конкурсу увійшло 10 стрічок, відібраних із близько 700 заявок. Вони говорять про вразливість, ідентичність, правду, клімат, етику та людські стосунки.
- “Блаженні” Андрія Лисецького (Україна) – чутливий погляд на життя сучасних українських митців під час повномасштабного вторгнення. Кожен художник постає розгубленим серед буденної жорстокості війни, але винаходить нову мету, яка допомагає не втрачати надію.
- “Невимовне Р” Рікардо Руалеса Еґіґурена — тепла автобіографічна стрічка про складнощі інакшості, стосунки з батьком і прийняття себе.
- “Історії з Вовчої вулиці” Арджуна Талвара (Німеччина / Польща) — історія про складне і калейдоскопічне польське суспільство, показане крізь призму досвіду емігранта з Індії.
- “Ми мусимо вижити” Томаша Крупи (Словаччина) — епічна кіноодісея про кліматичні зміни та тиху силу людей, що з ними стикаються.
- “Альманах Аґати” Амалі Аткінс (Канада) — затишна стрічка про незламну 90-річну Аґату, що саме мешкає на родинній фермі та продовжує займатися традиційними видами сільського господарства.
- “Ти мене любиш?” Лани Дагер — експериментальна стрічка про Ліван, змонтована цілком з архівних матеріалів. Це справжнє антропологічне дослідження ліванської історії та культури останніх 70 років.
- “Безіменна” Захри Ґандур — автобіографічна історія про зниклу подругу дитинства та іракських жінок, які мусять виживати у складному та потенційно смертельному хитросплетінні місцевих законів, племінних правил та ширшої культури.
- “Зелене світло” Павла Кузуйока (Австрія) — фільм-роздум про асистований суїцид та етичні питання, пов’язані з правом на евтаназію.
- “Ціна правди” Марка Баудера — історія сміливців, які ризикують свободою і життям, аби оприлюднити інформацію, яку приховують спецслужби та представники влади.
- “Майлін” Марії Сільвії Естеве — потужна історія про сексуальне насильство та його наслідки, і сміливість жертви ставати на захист жінок, що постраждали від того самого кривдника.
Національний конкурс “Docu/Україна”
У межах цієї програми буде представлено п’ять українських фільмів, що крізь різну оптику розповідають про спротив, війну, травму та відновлення.
- “Не питай мене, чи я вбивала” Олени Максьом (світова прем’єра) — особистий щоденник війни режисерки-військовослужбовиці.
- “Сліди” Аліси Коваленко (співреж. Марися Нікітюк) — документальна робота про жінок, які пережили сексуальне насильство з боку окупантів, створена за підтримки Суспільного. Фільм отримав приз глядацьких симпатій секції Panorama на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
- “Ілюзія тихої ночі” Ольги Черних — колективний портрет однієї липневої ночі в Україні, створений за сприяння Суспільного. Стрічка вже отримала спеціальну відзнаку на 57-му міжнародному кінофестивалі документального кіно Visions du Réel.
- “Де все зникає” Олександра Ткаченка — щоденникові зйомки художника-військового.
- “Тиха повінь” Дмитра Сухолиткого-Собчука — щемка історія про пацифістську релігійну громаду на Дністрі від режисера “Памфіра”. Стрічка отримала нагороду за найкращу операторську роботу на Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA в Амстердамі.
Лекторій просто неба Rights Now!
Серія з шести публічних лекцій від провідних українських та міжнародних інтелектуалів. Лекції тісно перетинаються з фільмами й допомагають осмислити трансформації суспільства під час війни.
Події відбуватимуться щодня з 6 по 11 червня (15:30–16:30 у будні та 16:00–17:00 у вихідні) на відкритому майданчику біля кінотеатру “Жовтень”. Вхід вільний.
У програмі лекторію:
- 6 червня – Олександр (Терен) Будько: “Інтеграція ветеранів/-ок з інвалідністю: як змінюється українське суспільство”;
- 7 червня — команда Truth Hounds: “Експлуатуючи вразливість: як Росія рекрутує іноземців для війни в Україні”;
- 8 червня — Антон Дробович: “Як нас формує памʼять: непрості уроки історії”;
- 9 червня — Пітер Померанцев: “Війна за реальність: чи можливо протистояти ворожій пропаганді та зберегти правду?”;
- 10 червня — Євген Глібовицький: “Подолати минуле: чому ми не довіряємо власній державі?”;
- 11 червня — Катерина Ботанова: “Деколонізація як акт суб’єктності: як Україна переосмислює себе і обирає, якою бути”.
Позаконкурсна програма
Поза конкурсом цьогоріч 10 програм: традиційні “Docu/Хіти”, “Docu/Art”, “Docu/Юність” і її частина — добірка короткого метру Docs4Teens, кінопрограма спеціальних подій; центральна програма “Прості конструкції”, спеціальна програма українських фільмів “Міцні конструкції”, програма “Деконструкції”, що осмислює спадок колоніальних політик та шукає дієві деколонізаційні практики, створена у співпраці з найбільшим фестивалем документального кіно про права людини у Вільнюсі Inconvenient Films, програма “Литовський фокус”, що осмислює та розглядає в деталях контекст цієї країни та її кінематографічну традицію, програма “Архів війни / Фрагменти опору”, а також добірка рухомого зображення та відеоарту з феміністичним фокусом від українських та британських мисткинь в рамках міждисциплінарної мистецької програми “Docu/Синтез”.
У межах позаконкурсної програми “Міцні конструкції” можна буде побачити дебютну стрічку Марини Нікольчевої “Одного дня я хочу побачити тебе щасливим” — щоденник стосунків із Максимом Васяновичем під час війни.
У межах програми “Прості конструкції” відбудеться українська прем’єра документального фільму “Природжений фальсифікатор” Ерека Бремера та Беньяміна Роста. Стрічка досліджує одну з найгучніших медійних афер Німеччини 1990-х років — історію журналіста-самозванця Міхаеля Борна, який роками продавав телеканалам сфабриковані новинні сюжети. Фільм здобув нагороду One Future на 42-му Мюнхенському кінофестивалі, а також звання найкращого документального фільму на Біберахському кінофестивалі та в межах Кінонагороди землі Баден-Вюртемберґ (2025).
У межах спеціальної програми “Docu/Хіти” можна буде подивитися документальні стрічки, які вже отримали визнання на нещодавніх міжнародних фестивалях: “Волосся, папір, вода” в`єтнамського постановника Чіонг Мінь Куі, “Срібло” Наталії Коняж і “Якби голуби перетворилися на золота” Пепи Лубояцкі.
Спеціальна програма “Деконструкції” пропонує серію документальних фільмів та публічних подій у секціях Docu/Клас та Rights Now!, присвячених деколонізаційним практикам. Добірка складається з трьох фільмів про досвід деколонізаційної боротьби у країнах Європи, Африки та Південно-Східної Азії, а також селекції коротких метрів української кіноспадщини доби здобуття Незалежності, що була створена й оцифрована у партнерстві з “Довженко-Центром”.
Можливості для кінофахівців та підлітків
Для представників кіноіндустрії працюватиме фахова програма “Docu/Про”, в межах якої відвідувачі з індустрійною акредитацією зможуть відвідати додаткові майстеркласи з кіновиробництва, зустрічі з іноземними фахівцями та щоденні лекції.
Серед важливих фокусів програми — презентація стратегічної співпраці Суспільного з французьким медіавелетнем ARTE, а також виступ продюсера Генріка Ундерб’єрґа про модель ціннісно орієнтованої копродукції. Крім того, Асоціація неігрового кіно України презентує дослідження реальних потреб і викликів наших кінематорграфісток та кінематографістів.
Окрема увага буде присвячена інтеграції українського кіно у провідні європейські кіноринки. Зокрема, Олександра Захарченко (Marché du Film) розкриє особливості роботи Каннського кіноринку та можливості для українців і українок на Cannes Docs. Алессандро Ґропплеро детально пояснить роботу італійської екосистеми фінансування кіно (включно з регіональними й національними фондами) та окреслить перспективні шляхи для спільного виробництва.
Окрім цього в межах фестивалю з 5 до 11 червня в бібліотеці ім. Валі Котика на Подолі проходитиме “Docu/Табір” — освітня програма для підлітків, які цікавляться документальним кіно та хочуть спробувати себе у створенні власного фільму. На учасників й учасниць чекають лекції з історії, теорії та етики документального кіно, практичні завдання, перегляд фільмів цьогорічної програми, а також майстеркласи від режисерів, режисерок, операторок та операторів.
Раніше в Києві з 22 по 24 травня пройшов «КиївКіноФест» — щорічний фестиваль архівного українського кіно, пDocudays рисвячений Дню міста.
