Про це пишуть The Atlantic та The New York Times.
Зростання впливу Стівена Міллера у команді Дональда Трампа демонструє зміщення акцентів у політиці США — від традиційної дипломатії до більш агресивних і експансіоністських підходів. Його заяви про Гренландію стали символом цієї нової риторики, яка викликає неоднозначну реакцію як всередині країни, так і за її межами.
Міллер, відомий як архітектор жорсткої міграційної політики та програми депортацій, дедалі більше позиціонується як ключова фігура у формуванні зовнішньої стратегії адміністрації.
Видання The Atlantic описало його як «прискорювач найзапальніших імпульсів президента», підкреслюючи, що його офіційні посади не відображають реального масштабу впливу. Один із союзників навіть назвав Міллера «прем’єр-міністром» Трампа, маючи на увазі його здатність використовувати «креативні інтерпретації законів» для реалізації політичних задумів.
Гренландія як нова ціль
За повідомленнями The New York Times, цього тижня Міллер заявив, що американські військові могли б «захопити Гренландію без бою». Ця заява стала черговим підтвердженням його переконання, що «груба сила є кращим способом поведінки адміністрації Трампа на світовій арені». Ідея анексії Гренландії, яка вже раніше з’являлася у політичних дискусіях, знову викликала хвилю критики та занепокоєння серед міжнародних партнерів США.
Міллер, який раніше відігравав центральну роль у формуванні внутрішньої політики, тепер дедалі більше впливає на зовнішні рішення. Його підхід до міжнародних відносин базується на демонстрації сили та прагненні до експансії, що відображає загальну стратегію адміністрації Трампа.
Реакція та наслідки
Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть мати серйозні наслідки для іміджу США у світі. Вони підкреслюють, що навіть якщо йдеться про політичну риторику, сама постановка питання про анексію територій створює напруженість у відносинах із союзниками та підриває довіру до американської дипломатії.
