Про це йдеться у публікації видання «The New York Times».
За інформацією журналістів, Сполучені Штати розглядають ЗАЕС як частину майбутньої економічної угоди та пропонують модель спільного управління за участю США, України та Росії під керівництвом американського менеджера.
Президент Володимир Зеленський рішуче відкинув цей варіант, назвавши ідею «спільної комерції» з агресором після всіх скоєних злочинів абсолютно нереалістичною. Натомість Київ пропонує створити спільне підприємство виключно з Вашингтоном на умовах розподілу 50 на 50, де американська сторона самостійно розпоряджатиметься своєю часткою виробленої енергії.
Окрім політичних суперечок, ЗАЕС залишається джерелом постійної ядерної загрози через регулярні знеструмлення, що змушують станцію переходити на аварійні дизельні генератори для охолодження реакторів.
Ситуація ускладнилася після підриву дамби Каховської ГЕС у 2023 році, що позбавило об’єкт основного джерела води. Москва, зі свого боку, заявляє про наміри повністю інтегрувати станцію у свою енергосистему та перезапустити реактори до 2027 року, що Київ вважає незаконним привласненням стратегічного активу.
Експерти зазначають, що позиція Росії щодо утримання контролю над ЗАЕС є непохитною, оскільки Кремль прагне використовувати станцію для енергозабезпечення окупованих територій півдня та сходу. Для України ж втрата цього об’єкта означатиме дефіцит генерації, на компенсацію якого знадобляться роки та мільярдні інвестиції.
Таким чином, доля найбільшої АЕС Європи стала не просто технічним питанням безпеки, а фундаментальним бар’єром, який заважає сторонам досягти остаточного компромісу в межах мирного плану.
