Про це повідомляє Рахункова палата, передає «Інтерфакс-Україна».
Експериментальний проєкт з будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) був реалізований Кабінетом міністрів протягом 2023–2024 років для подолання наслідків російських атак.
На фінансування проєкту було передбачено 35,9 мільярда гривень, із яких фактично надійшло 29,97 мільярда гривень, а використано — 18,71 мільярда гривень.
Незважаючи на значні витрати, результати виявилися незадовільними. Як зазначила Рахункова палата, за весь час реалізації проєкту було забезпечено:
- середній рівень готовності захисних споруд від БпЛА менш ніж на три чверті від запланованого;
- готовність фортифікаційних споруд протиракетного захисту — менше ніж на чверть.
Аудитори встановили, що, хоча проєкт мав належну нормативно-правову основу, він «неповною мірою відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту».
Основні системні проблеми, виявлені Рахунковою палатою:
- Недосконала система моніторингу та звітування.
- Прогалини на етапі формування бізнес-кейсу: не були оцінені вимоги до проєкту та не були визначені необхідні обсяги людських, фінансових і матеріальних ресурсів.
- Непрогнозовані джерела фінансування: проєкт мав фінансове забезпечення з несталих та непрогнозованих джерел, не були визначені показники для досягнення та механізми координації учасників.
Рахункова палата також розкритикувала призначення виконавця: Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке виступило координатором та виконавцем, не є профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури і не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Цей досвід, як стверджують аудитори, бракує також службам відновлення в регіонах та підрядникам, які виконували роботи.
