У колонці Залужний згадує своє дитинство, виховання в україномовній родині, контрасти між малими містами та великими військовими поселеннями, де українська мова сприймалася як чужа.

Він описує, як у 2015 році, читаючи розвідувальні зведення, усвідомив, що ті, хто колись нав’язував «великий язик», тепер воюють проти України. Це стало для нього символом глибокого розуміння ідентичності.

Окрему увагу Залужний приділяє історії жінки з Криму, яка усвідомила свою українськість лише підлітком, отримуючи паспорт. Цей приклад, за словами автора, ілюструє, як різні за походженням люди формують єдину державу — Україну.

Першим уроком Залужний вважає, що українці «не дали себе обдурити» і «не дали себе знищити холодної ночі 24 лютого 2022 року», відчувши, що себе народом і державою: «Тому ми досі існуємо й боремося. Це зробила не абстрактна держава, а саме ми, український народ».

Другим уроком Залужний вважає, що українці дізнались, що «велич і сила ворога не завжди така, якою її уявляють його вожді та пропагандисти».

Ще один урок, який мають засвоїти українці: «Сусід, який допомагає тобі в біді, допомагає передусім собі. Якщо він не прийшов на допомогу — він є частиною твоєї біди».

Також Залужний попереджає, що ворог, який не зміг зламати на полі бою, прийде ламати в тилу «з тією самою силою, але підступніше», і що «не завжди твоя перемога вигідна твоїм союзникам. У тих, хто не б’ється заради життя, завжди є своя вигода».

Він нагадує, що «чудес на полі бою не буває», а «найдорожчий ресурс війни — це люди». «Кожний день у війні — це або новий урок, або смерть. Краще засвоювати ці уроки без війни. Інакше доведеться вивчати їх на досвіді тих, хто зміг їх пережити», — підсумовує Залужний.
Колишній головнокомандувач також нагадує, що зараз Україна своєю боротьбою та жертовністю дає європейським країнам шанс врятувати безпеку своїх громадян і тримає мир у Європі, і саме Україна зрушила колесо науково-технічного прогресу.
«Сьогодні ми маємо найбільшу і найбоєздатнішу армію на Європейському континенті. А тому саме навколо нас, нашої мужності, героїзму та інноваційності можливо сформувати нову архітектуру безпеки в Європі. Врешті-решт ми виборюємо право на життя для себе та своїх дітей. І лише для них творимо своє майбутнє. Яким воно буде, залежить тільки від нас. Прикладів у світовій історії достатньо. Але свою історію ми пишемо просто зараз», — пише Залужний.

Реакція суспільства

Публікація викликала бурхливу реакцію в соцмережах. Багато користувачів висловили вдячність Залужному за щирість і глибину думок. Водночас з’явилися критичні коментарі, зокрема від тих, хто вважає, що гламурне видання — не найкраща платформа для таких тем. Неоднозначні реакції також викликала фотосесія посла, яка супроводжувала текст.

Сам Залужний відповів на критику у Facebook, назвавши її «істерикою помийок і російських пропагандистів» та наголосивши, що українці заслуговують на те, щоб про їхню відвагу писали найвідоміші медіа світу.

КИЇВ24

Символічне значення публікації

Факт появи тексту у Vogue — виданні, яке традиційно асоціюється з модою та стилем — став несподіваним, але символічним жестом. Валерій Залужний написав колонку саме для колекційного видання Vogue Leaders, в якому редакція вшанувала таланти, активістів та візіонерів, які визначають сьогодення України та формують її майбутнє. Серед них – прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, художниця Жанна Кадирова, дизайнерка Юлія Пеліпас, волонтерка і громадська активістка Тата Кеплер та інші.