Про це глава держави повідомив у соцмережах.
Під час наради залучені структури доповіли про наявні потреби та етапи, реалізовані на цей час. За підсумками зустрічі було визначено графік і відповідальних осіб за складові програм, які потребують прискорення. До цієї роботи задіяні РНБО, Прем’єр-міністр України, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних Сил ЗСУ, команда Brave1 та найбільш технологічні команди української оборонної промисловості.
Зеленський зазначив, що завдання розробити власну балістику й створити нову антибалістичну систему вдалося виконати абсолютній меншості країн світу, однак Україна має для цього наукову базу, компетенції та виробничі спроможності. Розрахунок полягає в тому, що на етапі 2026–2027 років Україна досягне потрібних результатів.
Учасники наради обговорили такі ключові виклики та напрями:
- Доступ до ресурсів та співпраця: забезпечення доступу до критичних компонентів, додаткові кроки в технологічній співпраці з партнерами та локалізація виробництва.
- Антибалістична коаліція: розширення участі партнерів у програмі FREYJA задля створення спільної для Європи масштабної спроможності захищатися від балістичних загроз.
- Постачання ракет: проведення роботи з партнерами щодо ракет PAC-2 і PAC-3.
Глава держави очікує від МЗС та Міноборони результатів у комунікації щодо визначених питань.
Розробка українських балістичних ракет
За інформацією CEO компанії Fire Point Ірини Терех, уже здійснено близько 15 випробувальних пусків балістичної ракети FP-7. Зараз вона проходить кодифікацію в Міністерстві оборони України, яка триватиме ще 2–4 тижні. Перше бойове застосування цієї ракети (здатної нести 200 кг вибухівки на відстань до 300 км) очікується на початку осені 2026 року, а наприкінці осені планується бойове застосування ракети FP-9 (800 кг вибухівки на відстань до 850 км).
Крім того, Fire Point працює над зенітною ракетою для збиття балістичних цілей, яка пройшла щонайменше п’ять випробувань, та прагне здійснити перше успішне перехоплення до середини 2027 року. За словами Терех, до проєкту європейського антибалістичного щита FREYJA вже долучилися 13 промислових партнерів, а їхня кількість може зрости до 20.


























