Про це пише Politico.

Очікується, що yf неформальному саміті лідерів Європейського Союзу остаточно затвердять кредит для Києва у розмірі 90 млрд євро. Цей крок став можливим після завершення процедурних узгоджень та відновлення транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба», що усунуло основні перешкоди, які раніше використовував Будапешт для блокування рішення.

«Новий настрій» у відносинах із Києвом

Дипломатичні кола ЄС відзначають відчутний «подих оптимізму» на тлі зміни політичної ситуації в Угорщині. Це відкриває вікно можливостей не лише для фінансової допомоги, а й для пришвидшення євроінтеграційного шляху України.

Зокрема, за інформацією єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єра України Тараса Качки, Київ розраховує на швидке відкриття усіх «кластерів» переговорів про вступ до ЄС. Амбітна мета — відкрити перший кластер уже під час головування Кіпру, яке завершується в червні, а до кінця року, під час головування Ірландії, — відкрити всі шість.

Пріоритети саміту: від оборони до економіки

Попри зосередженість на українському питанні, саміт також торкнеться інших критичних тем:

  • Безпекова архітектура: Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас обговорить із лідерами положення статті 42.7 Договору про ЄС — пункту про взаємну оборону. Кіпр, який не є членом НАТО, активно просуває цей діалог як механізм захисту держав-членів.

  • Економічна конкурентоспроможність: Лідери планують схвалити «дорожню карту» «Одна Європа, один ринок», спрямовану на завершення формування єдиного ринку ЄС. Попри напружені дискусії між інституціями ЄС щодо соціальних аспектів цього документа, компроміс було досягнуто, що дозволить Європарламенту дати «зелене світло».

  • Інвестиційні угоди: Сьогодні очікується підписання нової угоди про інвестиції в новітні технології між ЄС та Україною. Проєкт передбачає залучення 140 млн євро гарантій та 21 млн євро грантових коштів, що має розблокувати до 400 млн євро фінансування.

Реалістичний погляд на виклики

Попри святкову атмосферу навколо рішень для України, дипломати залишаються реалістами щодо інших криз. Дискусії щодо ситуації на Близькому Сході, за словами учасників саміту, наразі не мають перспектив для «конкретних результатів», а енергетичні виклики та зростання цін на ресурси продовжують тиснути на європейські домогосподарства.

Візит Володимира Зеленського на Кіпр підтверджує, що, попри внутрішні виклики та глобальну нестабільність, підтримка України залишається головним політичним двигуном Євросоюзу на найближчі роки. «Ми підтримуватимемо Україну у 2026 та 2027 роках… стільки, скільки буде потрібно», — наголосив президент Європейської ради Антоніу Кошта.