Про це глава держави заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За словами Зеленського, альтернативні механізми можуть бути складнішими, однак Україна вже веде консультації з Європейським Союзом та його керівництвом. «Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони складніші. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, насамперед із [Урсулою] фон дер Ляєн і [Антоніу] Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу в цих розмірах цих траншів», — зазначив президент.
Він наголосив, що використання заморожених російських активів у будь-якому форматі має для України принципове значення, оскільки є складовою фінансових гарантій безпеки. «Це гарантія безпеки для України. Фінансова гарантія безпеки. Чому? Якщо, на жаль, але ми маємо думати і про план „Б“. План „А“ — закінчення війни. План „Б“ — продовження російської агресії. Якщо агресія продовжується, Україна розраховує не тільки на двосторонні пакети з країнами. Ми розраховуємо мінімум на 40−45. Тобто транш цієї репараційної позики, який ми можемо використати на підтримку нашої армії, оборонного сектору та фінансових потреб», — додав Зеленський.
Президент також зазначив, що у разі завершення війни ці кошти планують спрямувати на відбудову країни. За його словами, це матиме суттєвий позитивний вплив на макрофінансову стабільність і відновлення економіки України.
У довідці щодо репараційного кредиту зазначається, що у 2024 році країни G7 домовилися використати прибутки від заморожених активів, а не самі активи, для надання Україні кредиту в розмірі 50 млрд євро. У грудні 2024 року Україна вперше отримала $1 млрд від США, забезпечений доходами від заморожених активів РФ.
У березні 2025 року прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступив проти конфіскації російських активів і передачі їх Україні. У листопаді 2025 року стало відомо, що депозитарій Euroclear готовий судитися з ЄС у разі передання заморожених активів РФ Україні. 2 грудня 2025 року Європейський центробанк відмовився гарантувати репараційний кредит для України.
5 грудня агентство Bloomberg повідомляло, що США намагалися переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. 11 грудня видання Politico писало, що ЄС готує жорсткий сигнал для Бельгії, якщо її прем’єр заблокує план виділення €210 млрд репараційного кредиту.
Раніше також повідомлялося, що канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу та президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн не вдалося переконати прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера дозволити надати Україні репараційний кредит із використанням заморожених у Бельгії російських активів.
15 грудня глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що репараційний кредит на основі заморожених російських активів залишається найбільш реалістичним механізмом фінансування України. Вона наголосила, що альтернативи майже немає і важливо «зберігати холодний розум» і «єдність у ЄС».
